Тоді його «окропили» водою з марганцівкою, а від охорони нардепа постраждали четверо активістів, про що відкриті кримінальні справи.
Звичайно, гідною поведінку представників з різних боків назвати не можна: сесія була зірвана та перетворена на балаган чи бійцівський клуб без правил. Присутні співали гімн, не давали висловлюватися, висували претензії один одному, а чоловіки застосовували силу, навіть проти жінок. Але сталося так не тільки через те, що нерви у багатьох в прифронтовому містечку не витримують. Відчувши на собі, до чого призводить безмежна влада відверто антиукраїнських політиків, проукраїнська меншість намагається стримати реванш нардепа-регіонала Шкірі, який отримав більше свободи в діях після затримання «хазяїна» міста – Слєпцова. Намагаються, як вміють: громадський рух на Донбасі робить не перші, але ще зовсім невпевненні кроки.
Читайте також: Вогонь, вода і мідні труби Торецька
Але показовий у цій ситуації не стільки позов Рибака до побитих активістів, який, за його словами, повинен «поставить жирную точку», підігрівши, насправді, конфлікт ще більше. Цікава саме реакція місцевих депутатів, які, до речі, через відсутність виборів в прифронтових містах вже давно пересиділи свій строк. Можливо, більше дисципліни і не завадило б. Але замість домовлятися про співпрацю депутатів, як представників народу, з цим самим народом, вони почали дуже переконливо закликати до посилення вимог до кожного, хто намагається пробратися на сесію, обов'язковому схваленню можливості виступу не депутата. А представники комуністів щиро дивувалися: що взагалі робити на таких важливих заходах стороннім людям? Щоб не мати проблем, вони просили законодавчо захистити себе від бунтівників.
Наприклад, в сусідньому Бахмуті, такий регламент вже давно затверджений, і після не дуже спокійних сесій з гострими питаннями, місцева влада нагадала громадським активістам, наприклад, про триденний строк реєстрації для присутності на сесії. Мовляв, якщо місця вільні в залі будуть. Але то таке: активісти вже пообіцяли приносити з собою розкладні стільці.
Читайте також: Системна помилка
Місцеві депутати, які десятиріччями голосували за вказівками та не звикли до втручання до процесу керування містами Донбасу, почуваються дуже некомфортно серед сторонніх людей. Навіть, коли ті приходять без марганцівки. Але звикати все ж треба, як і вчитися обом сторонам працювати без скандалів та бійок. Або звільняти регламентовані чи не регламентовані стільці.