Ісландія ― дуже цікава країна для вивчення, острів на півночі Атлантичного океану на відстані 860 км на північний захід від Шотландії. Це жива лабораторія генеалогічних і водночас генетичних досліджень. На острові живе заледве 340 тисяч жителів, що є потомками нечисленних кланів кельтів і вікінгів, які заселили територію острова на початку IX ст. Хоч як подивись, усі ісландці споріднені. Інколи дуже близько. Понад тисячу років у книзі “Islendingabok” («Книзі про ісландців») провадять генеалогічний запис чергових поколінь жителів острова. Він такий докладний, що створена 1997 р. на його основі інтернет-версія “Islendingabok” охоплює дані про 95% ісландців, що жили на острові від 1650 р.
340 тисяч ісландців мають власну мову, яка сягає своїм корінням прадавньої мови norse, спільної мови скандинавів. За тисячу років її складна граматика майже не змінилася.
Мова ісландців ― жива скам’янілість. Завдяки цьому сучасний ісландець здатний прочитати і зрозуміти північні саги, які з’явилися вісімсот років тому. Саме завдяки ісландським текстам ми дізналися про культуру вікінгів, але все має свою причину. Ісландці так пишаються своєю мовою, що ще в XVII ст. вирішили очистити її від запозичень.
Читайте також: Доба амазонок
Більшість європейських мов має в своїх словниках багато слів грецького і латинського походження, проте не ісландська. Телефон ― це simi, адреса ― heimilisfang, слово, яке походить зі стародавньої мови norse, де воно означало «нитка». Але ісландська мова ― жива і реагує на зміни, які приносить сучасність. Коли ісландці почали вживати англійське слово podcast (безкоштовне завантаження з інтернету аудіо- і відеоматеріалів), Рада у справах мови, що дбає про її стан, одразу знайшла для нього ісландський еквівалент hlavbvarp. Любов до рідної мови теж має свою ціну. В Ісландії немає змоги вживати розмовний додаток Siri під час спілкування зі своїм айфоном, годі й удома говорити з допомогою програми Alexa, бо ані Apple, ані Amazon не підтримують ісландської мови. А от Google вирішив «ісландизувати» свій метод розпізнавання мови, щоб ісландці могли користуватися системою «Андроїд-1», і це все для 340 тисяч жителів невеликої держави на далекому острові.
Ісландія нагадала мені моє власне коріння, мої предки походили з західної Холмщини (села Селиська, Бортатиче, громада Руське-Пяски, Замойський повіт, Люблінське воєводство), 11 км на північний захід від Замостя, перлини польського Ренесансу, родової садиби магнатської династії Замойських. Це одна з найзахідніших етнічних українських територій. У тридцятих роках XX ст. відомий мовознавець професор Владислав Курашкевич проводив практичні дослідження перехідних білорусько-українських говірок і, вивчаючи говірку села Селиська, зауважив, що вона повна досі живих і щодня вживаних виразів із мови галицько-волинських грамот XIV―XV ст. Ті «скам’янілості» жили серед нас п’ятсот років і протрималися до кінця Другої світової війни, коли 1944 р. більшість селищан переїхала не зовсім добровільно в Совєтську Україну. Там протягом одного покоління вони цілком асимілювалися до галицького варіанта сучасної української мови, а ті, хто лишився в Польщі, протягом двох поколінь зазнали майже цілковитої полонізації.
Читайте також: Social media blues
Я дивлюся з подивом і заздрістю, як нечисленний народ, що своєю кількістю дорівнює числу жителів Полтави або Вінниці, зміг протягом тисячі років плекати свою мову, зміг дбати про її унікальну ідентичність і чинить донині опір могутньому впливу імперської англійської мови.
Українська мова має всі риси, щоб бути мовою в собі й для себе, а носії цієї мови пишалися нею не менше за ісландців. В глибинах серця я пишаюся своїми предками, що, відокремлені від вітчизни, не маючи ніякої підтримки, ― а може, саме тому? ― були здатні жити в мові, яка набула форми скам’янілості, а остаточно вмерла тоді, коли її носіїв позбавили їхньої малої батьківщини.
Яка тут мораль? Ісландці понад тисячу років витримували ізоляцію, важкий клімат, гейзери і вулкани, і ніщо не свідчить про те, що сучасна технологія й супутні їй переможні впливи англійської мови зламали дух і найцінніший культурний скарб ― мову, якою кожен ісландець міг би розмовляти зі своїми предками вікінгами.
Вікінги, зрештою, брали чималу участь і в творенні Русі, держави, спадкоємцями якої ми є. Нам лишається тільки дбати про нашу мову, якою можна було б формулювати такий прогресивний закон, як заборону нерівної оплати однакової праці, яку виконують чоловіки і жінки. Берімо приклад з Ісландії та їхньої мови, скам’янілої в досконалому стані.