Україна почала впроваджувати нову стратегію розвитку медичної освіти. Одні її пункти, як-от поріг ЗНО з профільних предметів на рівні 150 балів, уже діють, інші — міжнародний іспит з основ медицини, зміна переліку вступних предметів — заплановані на найближче майбутнє. У планах Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) за 10 років підняти українську медичну освіту до рівня розвинених країн. Це означає повністю зламати нинішню систему, яка дісталася в спадок від СРСР.
Серед нововведень, які пропонує МОЗ, — зміна предметів при вступі на медичні спеціальності. Нині абітурієнтам потрібен перший сертифікат ЗНО з української мови та літератури, другий із біології, третій із хімії чи математики на вибір. Із 2019-го другим предметом можна буде обрати біологію або хімію, третім — фізику або математику. Обидва треба скласти щонайменше на 150 балів для вступу на медицину, стоматологію та педіатрію.
Також для медиків впровадили Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ). Він включає випробування «КРОК-1» і «КРОК-2», які були й раніше, Міжнародний іспит з основ медицини, іспити з іноземної мови професійного спрямування та Об’єктивований структурований практичний клінічний іспит (ОСП(К)І). У 2019 році ЄДКІ вперше складатимуть третьокурсники.
Читайте також: Як відучити українців від Google-терапії
Очікувано, такі дії стикаються з опором чи нерозумінням із боку медичних вишів та студентів. Тиждень дістав від заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського роз’яснення стосовно основних питань. Наприклад, заклади вищої освіти занепокоєні, що впровадження обов’язкової фізики або математики при вступі у 2019-му зашкодить абітурієнтам, які вже почали готуватися в профільних класах із хімії та біології. Утім, МОЗ, вимагаючи від абітурієнта знань із цих двох предметів, очікує відібрати для навчання людей з академічним логічним мисленням. «Математика та фізика показують студента здатність думати, ухвалювати рішення, аналізувати. Тоді як біологія має обмежене прогностичне значення, ми не знаємо, яким він буде розумним і сумлінним, чи впорається із майбутнім навантаженням. Питання не в знаннях квадратних рівнянь, а в способі мислення. Доведений факт, що той, хто тямить у математиці, кмітливіший за того, хто в математиці слабкий, та показує кращий результат у майбутньому. Тобто ЗНО з математики або фізики є кращим інструментом відбору здібних студентів-майбутніх лікарів», — пояснює Лінчевський.
Відбір він вважає важливішим за все подальше навчання. «Якщо ми помиляємося з відбором, наступні 6 чи 12 років навчання будуть витрачені марно. Нам треба відібрати тих, із кого вийде хороший лікар. Є різні схеми, щоб це зробити, — умовно «американська», «французька», «німецька», «британська», — але так чи інакше це важливий процес. Щоб удосконалити його вже тепер, ми беремо найкращий інструмент, найоб’єктивніший і найсправедливіший із наявних, — це ЗНО», — каже заступник міністра.
Цю практику МОЗ запозичило з міжнародного досвіду. За словами Лінчевського, у країнах Великої сімки не можна стати лікарем, не складаючи математику або фізику, проте там цей критерій виставляють і самі університети. «На лікарські спеціальності в розвинених країнах проходить не більше як 5% абітурієнтів, а з нашими 150 балами 20–30% можуть претендувати на те, щоб стати лікарями. Університети там самостійно піднімають планку, бо їх цікавить якість випускника. Наші ж виші живуть в пострадянському світі , де показником успішності є кількість випускників і гроші, що з ними приходять, а не якість освіти чи репутація», — пояснює він. Тому міністерство втрутилося та змінило правила прийому абітурієнтів. МОЗ вважає, що таким чином допускає до навчання лише здібних та мотивованих, і не планує відступати від нововведення. «150 балів ЗНО — це насправді дуже мало. Якщо абітурієнту треба окремо готуватися, щоб отримати їх із фізики чи математики, то, ймовірно, слід замислитися про доцільність і перспективи його навчання на медичній спеціальності», — веде далі заступник міністра.
Читайте також: Як виховати хорошого лікаря
Також медичні виші побоюються, що не зможуть оплатити іспити з іноземної мови та основ медицини, оскільки ці витрати не закладалися під час вступу абітурієнтів у 2016 році. А також, мовляв, у програми не закладалися нові стандарти, тому студенти зможуть оскаржити нововведення в судах. Як пояснює МОЗ, відповідно до постанови Кабміну 334 від 28 березня 2018 року, держава компенсує витрати на ЄДКІ для студентів-бюджетників, а університети компенсують Центру тестування при МОЗ витрати за студентів, які вчаться на контракті.
Щодо освітніх програм Лінчевський зазначає, що теорія медицини однакова в усіх країнах, тому інша форма іспиту не означає інший зміст. До того ж Центр тестування МОЗ створений за зразком Національної ради медичних екзаменаторів США, а український іспит «КРОК», який студенти-медики складають із кінця 1990-х, розробляли під егідою цієї Ради за аналогією з американським USMLE (United States Medical Licensing Examination). Запитання для USMLE пишуть міжнародні фахівці, а тести для «КРОКу» — українські викладачі. І МОЗ визнає, що на якість вітчизняних тестових завдань є справедливі нарікання.
«Університети бояться зізнатися, що готують студентів далеко не так добре, як мали б. Українські виші значно поступаються за якістю навчання Європі чи США. І міжнародний іспит з основ медицини допоможе виявити прогалини у знаннях чи навичках, в яких українські студенти демонструють гірші результати, порівняно з іноземними. Цей тест використовується у багатьох країнах для порівняння якості медичної освіти. Ми зможемо оцінити себе на тлі Німеччини, Франції, США. Наука є міжнародною, і якщо студентам викладали медицину, то вони мають цей предмет скласти», — повідомив Лінчевський.
Упродовж певного періоду в Україні паралельно існуватиме звичний «КРОК» та новий міжнародний іспит з основ медицини. Їх проводитимуть, щоб із часом підняти український тест до рівня міжнародного. Щойно результати випробувань стануть однаковими, потреба в міжнародному іспиті зникне.
Деякі університети та студенти вважають, що з новими іспитами поспішати не варто й кілька років їх слід проводити в моніторинговому режимі. Щоб потім відповідно до результатів змінювати освітні програми та навчальні плани й лише після цього переходити до складання тестів. У МОЗ зазначають, що моніторингового дослідження недостатньо, адже воно не дасть можливості відсіяти непідготовлених студентів. Тоді як суспільство очікує, що міністерство забезпечить його лікарями нової якості. За словами Лінчевського, університети автономні, тому мали можливість проводити моніторинги, отримувати результати й піднімати стандарти навчання, проте не робили цього. Тому постанова уряду передбачає проведення саме іспиту, а не моніторингу.
Програма для студентів-медиків перші три роки теоретична, а тому однакова в усіх країнах, додає він. Нарікання на невідповідність української навчальної програми американській посадовець вважає невиправданими. Адже студенти складатимуть не американський, а міжнародний іспит з основ медицини, який створюють міжнародні фахівці, тож він позбавлений національних особливостей і застосовується в багатьох країнах.
У багатьох українських закладах доволі низький рівень викладання іноземних мов, зокрема англійської, а програми не пристосовані до студентів із різним рівнем знань. Медичні університети не виняток. Деякі абітурієнти нарікають, що не зможуть успішно скласти іспити з таким викладанням. Екзамен з англійської був одним із компонентів ЄДКІ, але МОЗ пішло назустріч тим, хто вивчав в університеті інші мови, і замінило його у 2019-му на іспит з іноземної. Інший компонент — міжнародний іспит з основ медицини — складатиметься українською мовою. Утім, не змінити той факт, що мовою медицини залишається англійська, нею випускається фактично вся медична література. МОЗ визнає, що у вишах можуть бути проблеми з її викладанням, проте воно не може впливати на програми, лише на вимоги до вступників і випускників. Заступник міністра пояснює: «Заклади автономні, вони самі вирішують, скільки годин їм потрібно та якого викладача найняти. Студенти мають право йти до адміністрації та вимагати адекватних навчальних планів. Вони за те платять гроші самі або за них це робить держава. Наша мета – допомогти університетам змінити підходи до навчальних планів, які б забезпечили якісні знання студентів. Студенти навчаються не в міністерстві, а в університеті. Якщо виникають проблеми зі знаннями, їх потрібно розв’язувати там, де вони виникають — в університетах».
Не раз від студентів лунали скарги на викладачів, які не вмотивовані фахово навчати студентів і бачать у них своїх майбутніх конкурентів. МОЗ розраховує, що ті вимоги, які нині висуваються до університетів, підштовхнуть їх до оновлення викладацького складу професійними кадрами.
Читайте також: До лікаря без черги
Під час вступу у 2018-му 150-бальний поріг із хімії та біології відсіяв 28% абітурієнтів на медицині, 45% на стоматології та 37% на педіатрії, переважно контрактників. Також було впроваджено так званий широкий конкурс, під час якого найбільше місць держзамовлення отримали ті виші, які мали абітурієнтів із найвищими балами. Таким чином, студенти самі визначили, які заклади отримають державні гроші. Заступник міністра каже: «Якщо виш погано справляється з міжнародним іспитом з основ медицини, то наступного року абітурієнти сто разів подумають, чи вступати їм туди. Керівництво університету буде змушене переглянути навчальні плани та оцінити якість роботи викладацького складу. Кожен заклад має постійно вдосконалювати програми, технічне забезпечення, симуляційні кімнати, вмотивованість викладачів, заохочувати абітурієнтів навчатися саме в ньому».
Давньою і поки що не вирішеною проблемою медичної освіти є розподіл на інтернатуру. Студентам складно знайти місце за бажаною спеціальністю, до того ж для подальшого працевлаштування навіть найуспішнішим часто треба заплатити великий хабар. Закон про скасування відпрацювань для студентів-медиків лише погіршив роботу сучасної моделі інтернатури, вважає Лінчевський, бо держава більше не має зобов’язань працевлаштувати випускника: «Маємо ситуацію, коли той, хто отримує вільний диплом, змушений іти до головних лікарів і шукати місце роботи самостійно. Є ймовірність, що в них проситимуть хабарі. Тому ми сьогодні стримуємо це, залишивши можливість державного працевлаштування для тих, хто не знаходить місце роботи».
У майбутньому МОЗ планує зробити розподіл на інтернатуру автоматичним на основі національного рейтингу. Пріоритет у виборі місця матимуть студенти, які найкраще складуть іспити на шостому курсі. Однією з ідей є «французька» модель заохочення лікарні працювати з інтерном: кожен її працівник отримує надбавку до зарплати. Та якщо інтерн не виконає програму навчання, то доплату знімають: це мотивує медустанови співпрацювати з інтернами. Таким є лише одне з базових бачень реформи інтернатури, остаточні пропозиції поки що розробляються.
МОЗ констатує, що за два роки роботи хотіло би бачити більше активності від університетів та студентів щодо реформи медичної освіти з погляду якості. Зміни в освіті можуть і мають починатися з першого й основного її рівня — студентів, каже Лінчевський: «Уявіть групу студентів, яка виходить із гаслами «Вчіть нас нормально!», «Перегляньте програму!», «Хочемо мати конкурентний диплом!», «Хочемо знати!». Який потужний це був би соціальний рух. Уявіть, що сотня студентів-медиків збереться й наполягатиме вчити їх по-європейськи. Вони мають право вимагати якісну освіту. І повинні це робити». За його словами, для пацієнта й суспільства більшу загрозу становить не бідність чи корупція, а невігластво, і якісна медицина народиться лише з якісної освіти.