Донбас будь-якими перманентними змінами у виборчому законодавстві не злякати. В мистецтві використовувати незручні умови для власного успіху нашому регіону немає рівних. Тому новина про обов’язкову партійність для майбутніх депутатів ОТГ та районів, попри вкрай мляве партійне життя у міжвиборчі часи, нікого в ступор не ввела. Старі політичні гравці на кшталт “Батьківщини” та “ЄС” мобілізувалися та пожвавили своє представництво у політичному житті регіону, а, наприклад, “Свобода” цьогоріч просто “забула” про Донбас. Водночас осередки партій, які ще не мали своїх представників в регіонах, з серпня почали з’являтися в різних населених пунктах наче гриби після дощу. Вони пришвидшеними темпами відбирали до своїх лав охочих брати активну участь в місцевому самоврядуванні, а також представників у територіальні виборчі комісії.
Наче “прокинувся” “Голос”, якого майже не було помітно після закінчення парламентських виборів, вперше долучилась до перегонів “Демократична сокира”, а в окремих ОТГ заявила про свої амбіції “Сила людей”, котра залишалась активною й у міжвиборчий період. Урочисто пройшли відкриття обласних партійних офісів, яких досі не було на Донеччині. Так, у Слов’янську відкрився офіс партії “Слуга народу” – з передаванням булави з однойменного серіалу та поїданням торту у вигляді Святогірської Лаври. У Краматорську на на вулиці імені Стуса відкрила офіс ОПЗЖ – приміщення розмалювали фарбою невідомі, незгодні з таким символізмом та й взагалі із присутністю цієї політичної сили в регіоні. Пізніше в різних населених пунктах з повітряними кульками та піснями стали відкриватись офіси та презентуватись команди партій “Порядок” та “За майбутнє”, про яких до вересня на Донбасі взагалі майже ніхто нічого не знав.
Читайте також: Чому одіозна Неля Штепа знов балотується на посаду мера Слов’янська
Було цікаво спостерігати, як партійцями несподівано ставали особи, які не так давно називали всіх політично активних громадян “крикунами” та ледачими. А також дивитися на жваві та масові рокировки, коли у списках тієї чи іншої партії опинялись ті, кому доводилося видаляти свої дописи в соціальних мережах за останні пару років, бо саме цю партію вони висміювали та критикували. Не здивувало й те, що поза списками опинились неформальні активісти, які підтримували, наприклад, Володимира Зеленського. У партії “Слуга народу” на Донеччині, за рідкісним виключеннями, опинилися зовсім інші люди, більшість з яких раніше було складно й запідозрити у приналежності чи прихильності до “нових облич”. Але коли команди оприлюднили свої партійні списки, стало зрозуміло, нащо подекуди був організований великий похід у місцеву політику чиновників, бюджетників та “потрібних” бізнесменів від різних партій. І що насправді ховається за таким бурхливим політичним життям деяких міст Донеччини.
Найяскравіший приклад “широкої коаліції”, для якої, вочевидь, було підібрано потрібних представників місцевих осередків, знайшовся у місті Курахове. На банерах безпартійного кандидата на голову ОТГ Романа Падуна, який є чинним мером вже п’ять років, вказано, що його підтримує і “Слуга народу”, і “Наш край”, а також партії “За майбутнє”, “Опозиційний блок”, “Порядок” та “Європейська солідарність”. При тому, що Падун тричі потрапляв у корупційний скандал щодо нарахування собі премії за плідну роботу. А востаннє, у липні цього року він продемонстрував впевненість у підтримці виборців, призначивши собі премію всупереч будь-якому законодавству на пів року вперед.
Читайте також: Чи стане успішним похід на вибори активістів і волонтерів Донеччини
Але приклад Курахового зовсім не поодинокий. Схожу ситуацію можна побачити, наприклад, у Бахмуті. Самовисуванець Олексій Рева, який головує в місті вже понад 30 років, професійно підійшов й до цієї кампанії. І хоча офіційно “його” командою називає себе тільки партія “Порядок”, різноманітні ознаки лояльності до чинного мера демонструє і партія “Слуга народу”, сформована чинним секретарем міської ради і у якій багато бюджетників, і партія “За майбутнє”, в якій є чинні депутати міськради та представники бюджетних сфер, і осередок “Європейської солідарності”, центром якого стала група Молодіжної ради при виконкомі. Навіть партія “Опозиційний блок”, активність якої у Бахмуті була нульовою, неочікувано влаштувала великий мітинг проти представника платформи “За життя”, якого вважають тут єдиним конкурентом Реви. Саме для формування більшості у міськраді, котра б протистояла команді, яку навіть у випадку програшу планує завести представник ОПЗЖ, навколо чинного мера і об’єдналися представники різних партій. Хоча більшість із них складно було назвати навіть партійними активістами.
Розділилися, об’єднавшись, й симпатики двох найбільш популярних кандидатів на голову Мирноградської ОТГ. Схоже, що представницю ОПЗЖ неофіційно підтримують партійці “Батьківщини” та “Молодіжної партії”, хоча вони теж висунули своїх кандидатів. Неофіційне, але виразно лояльне ставлення до чинного мера Олександра Брикалова місцеві мешканці помічають і з боку партій “Слуга народу” та “Опозиційний блок”, які навіть не подали своїх кандидатів на крісло мера. Те саме стосується партії “За майбутнє”, котра висунула технічного кандидата Олексія Требушкіна — молодшого брата нардепа Руслана Требушкіна, який теж висувається на голову, але сусіднього Покровська. А офіційно Брикалов висувається від партії “Порядок”, яка є складовою майже всіх “широких коаліцій” за участю чинних голів ОТГ по всій Донеччині.
Читайте також: Війна у власному домі
Інші різновекторні варіації в колі колишніх однопартійців можна спостерігати в населених пунктах, де не настільки сильна фігура чинного голови. Наприклад, у Слов’янську мер Вадим Лях має підтримку партії “Опозиційний блок”, а одіозна Неля Штепа — особисто Вадима Новинського, в той час, як Наталя Королевська дуже активно та із використанням чималих коштів просуває Павла Придворова. Президентська партія у Слов’янську в офіційній підтримці жодного з цих кандидатів не помічена і навіть висунула свою кандидатку. Але треба пам’ятати про необхідність формування коаліції вже після виборів, коли буде зрозуміло, хто з цих колишніх регіоналів переміг. І вже зрозуміло, що цей процес навряд чи буде однаковим по всій території Донеччини. Бо у Слов’янську, як і в багатьох інших населених пунктах, до міськрад зайдуть ще й представники демократичних партій, і тоді буде цікаво спостерігати, з ким будуть створювати тимчасові чи постійні союзи “вільні” від впливу чинних мерів “Слуги народу”: з “ЄС”, “Голосом”, “Демсокрирою”, “Силою людей” чи з групою представників ОПЗЖ, які скоріш за все, отримають багато депутатських мандатів.