Днями в Києві відбувся Форум «Україна. Рік 2024». Чимало часу тривало обговорення стану української економіки, її перспектив і завдань на 2024 рік. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, найпріоритетніші завдання — збільшення обсягів власного виробництва зброї, конфіскація російських активів за кордоном, економічне відновлення, логістика, відбудова і євроінтеграція.
Упродовж минулого року ВВП країни зріс більш ніж на 5 %. За 2022–2023 роки Україні вдалося залучили $74 млрд зовнішнього фінансування. За словами прем’єра, завдяки підтримці світової фінансової коаліції ми змогли спрямувати внутрішні ресурси на оборону держави. Щоправда, 2022-го падіння ВВП України становило 29,1 %, як свідчать дані Держстату.
«Звісно, у перший рік повномасштабної війни побачили неминучий економічний спад. До того ж приблизно 20 % нашої території окупував ворог. На ці 20 % український ВВП точно мав би зменшитися. На показники також впливає дефіцит робочої сили через мобілізацію та еміграцію», — пояснює Тижню економіст Володимир Дубровський.
Попри стрімке падіння на початку повномасштабної війни, нині наша економіка продовжує працювати. Економіст називає дві причини цього. Перша — історична здатність українців до опору. Недаремно український громадсько-політичний діяч XX століття Володимир Винниченко підкреслював, що українську історію не можна читати без брому. Друга — це допомога міжнародних партнерів. Без неї мали б економічну катастрофу.
«Україні протягом наступних років украй важливо нарощувати оборонну промисловість. Звісно, таке завдання перед країною мало б стояти уже давно, але краще пізно, ніж ніколи. Хоча насправді це не найкращий спосіб розвитку економіки. Але зараз ідеться не так про економічні причини, як про власне виробництво критичних товарів військового призначення. Це потрібно для того, щоб менше залежати, наприклад, від американського Конгресу», — наголошує Володимир Дубровський.
2024-го Україна потребуватиме $37 млрд. Торік вдалося залучити $42,6 млрд зовнішнього фінансування. Підтримку надали ЄС, США, МВФ, Японія, Канада, Велика Британія, Світовий банк.
«Позичати гроші на зовнішніх ринках у ситуації, у якій опинилася Україна, можна тільки під скажені відсотки. Та й охочих дати в борг кошти навряд чи буде багато. Тому ми зараз повністю залежимо від партнерів, з якими нашій владі треба продовжувати працювати. Водночас мова не тільки про політиків, а й про їхніх виборців. Вони мають розуміти, що допомога Україні — це не якась благодійність. Це інвестиція в їхню ж безпеку», — пояснює економіст.
«Плану Б» з опорою на власні сили перемогти у війні в України немає. Можемо прожити без допомоги США, але тільки завдяки збільшенню допомоги від інших партнерів. Це реалістичний, хоча й не найкращий варіант.
Завдання забезпечити Україну фінансовими ресурсами безпосередньо стосується питання конфіскації російських активів. Понад $300 млрд заморожено на Заході. Спочатку про ці гроші казали, як про ресурси на відновлення й відбудову України після війни. Зараз їх вважають коштами для підтримки країни під час війни. Для ЄС важливо, щоб рішення про конфіскацію російських активів не порушувало правові основи. Інакше існуватиме ризик його оскарження через суд. До того ж рф спробує відіграти усе назад зі штрафними санкціями.
«Нині керівництво Європейського центробанку побоюється, що рішення про конфіскацію російських активів похитне позиції євро як резервної валюти, адже більшість активів зберігається саме в євро. Як на мене, то такі перестороги перебільшені. Наразі не зрозуміло, що ще має зробити ерефія, щоб остаточно переконати міжнародних партнерів піти на такий крок. Але рано чи пізно це станеться, путлєр не збирається зупинятися», — каже Володимир Дубровський.
Ще одним завданням уряду на 2024 рік, озвученим на Форумі, стало продовження євроінтеграції України. Торік 14 грудня лідери Євросоюзу схвалили рекомендацію Єврокомісії про відкриття перемовин про вступ України й Молдови до ЄС. Попереду ще два етапи: ухвалення майбутнього переговорного мандату між Комісією та країнами-кандидатами, а потім скликання міжурядової конференції. Очікують, що це відбудеться не раніше ніж у березні 2024-го.
Володимир Дубровський не поділяє оптимізму українських можновладців про швидкий вступ до ЄС. Це буде згубним не тільки для України, а й, власне, самого союзу.
Насамперед Україні потрібні європейські принципи, а вже потім європейські норми. Багато з них або надто обтяжливі, або виписані в дискреційний спосіб так, що Україна за теперішніх умов матиме величезні зловживання.
«Річ у тім, що ЄС ще не мав справи з країною, яка була б такою слабкою в сенсі верховенства права. За індикатором якості державного правління Світового банку Worldwide Governance Indicators, Україна має показники настільки ж гірші від найслабшої європейської країни Болгарії, наскільки Афганістан має показники, гірші за Україну. Тобто зараз ми в гіршому стані, ніж країни Балтії, Польща були в 1990-ті роки. Наприклад, відтоді країни Балтії значно поліпшили свої показники. Поки Україна не подолає цей розрив, доти упроваджувати інституції та норми, які створювали з урахуванням верховенства права, буде небезпечно, контрпродуктивно й загалом це компрометуватиме ідею євроінтеграції».
Україні важливо взяти максимум від асоційованого членства з ЄС, яке маємо зараз. До речі, саме на цьому етапі країни з колишнього комуністичного табору мали найкращі показники. Коли ж стали членами ЄС й отримали великі європейські фонди, то темпи зростання впали. В Угорщині, Чехії, Словаччині це сприяло виникненню олігархів. Так, в Угорщині усі олігархи сформувалися на державних замовленнях, профінансованих Євросоюзом.
«Україні треба зробити домашню роботу з верховенства права, а це передбачає спрощення законів, наближення їх до людей. Нам потрібні інституційні реформи. Мова про перезавантаження податкової, Бюро економічної безпеки (БЕБ), митниці, правоохоронних органів, судової системи. Війна не найкращий час, але вона змушує це робити. Там, де ресурсів удосталь, як правило, немає стимулу. Зараз такий стимул є», — наголосив Володимир Дубровський.