Ухваливши закон «Про
схвалення рішення президента України стосовно відправки миротворчого
контингенту для участі України в наданні підтримки Операції ООН в Кот-Д’Івуар»,
Партія Регіонів та її союзники висловили згоду в рамках миротворчої операції
ООН направити до Республіки Кот-Д’Івуар три українських вертольоти Мі-24 і біля
60 осіб льотно-технічного складу.
Миротворчий скандал
Миротворчі сили ООН у
Кот-Д’Івуарі присутні з 2004 року через тривалу громадянську війну. На сьогодні
їх контингент налічує 9071 військовослужбовця. З початку операції у
Кот-Д’Івуарі загинули 71 миротворець, з них 53 військовослужбовці. Нинішнє
загострення ситуації в країні спричинили перші за 10 років вибори президента
країни. 2 грудня Центрвиборчком оголосив переможцем лідера опозиційної партії
«Об’єднання республіканців» Алласана Уаттара. Проте 4 грудня Конституційна рада
Кот-Д’Івуару визнала переможцем чинного президента Лорана Гбагбо. 15 з 16
країн-членів Ради безпеки ООН ввжають легітимним президентом Кот-Д’Івуара
Алласана Уаттара. Не визнає його тільки Росія.
У цих умовах 19 січна Рада
безпеки ООН прийняла рішення про передислокацію до Кот-Д’Івуару трьох
вертольотів з екіпажами та обслуговуючим складом з Ліберії, де нині перебуває
український контингент миротворчих сил. Це рішення збурило лідерів української
опозиції. «Рада безпеки дала дозвіл на передислокацію наших миротворців… Якби
там в дужках було написано «за узгодженням з українською стороною» у мене не
було б ані найменших питань», – ремствує лідер «Громадянської позиції» та
екс-міністр оборони України Анатолій Гриценко.
Відповідь уряду не
забарилася. Директор департаменту інформаційної політики Міністерства
закордонних справ Олег Волошин заявив: «До Кот-Д’Івуару за проханням ООН
Україна переводить лише частину миротворчого контингенту, який вже сім років
виконує аналогічну місію у Ліберії». Закиди про небезпеку, на яку наражає уряд
українських військових, спробував спростувати міністр оборони України Олександр
Єжель. Він заявив, що головними завданнями українських льотчиків будуть
пошуково-рятувальні місії, підтримка, супроводження колон з повітря та ведення
спостереження в інтересах ООН.
З огляду на тактико-технічні якості вертольотів Мі-24 слова міністра
оборони викликають подив. Мі-24, велетенський вертоліт-хижак з цілим арсеналом
ракет став своєрідним жахливим символом Афганської війни. За своє тривале життя «24-й» встиг взяти участь у 30 війнах та
конфліктах. Його призначення: вогнева підтримка військ, знищення бронетехніки,
живої сили та вогневих точок противника, висадка десанту (8 осіб), перевіз
вантажів та евакуація поранених. Машина має великі габарити: 17,5 м довжини та
6,7 м розмаху крил.
З огляду на це, намір
використовувати «24-і» для спостереження та пошуково-рятувальних операцій — це
приблизно те саме, що ловити карасиків з підводного човна. Набагато зручнішими
для цієї функції є надійні перевірені часом вертольоти Мі-8, які вже
перебувають в Кот-Д’Івуарі в кількості двох машин при 23 особах обслуговуючого
персоналу.
Злидні мировторців
За пілотів-вертольотників,
однак, можна бути спокійним. Досвід Афганської війни свідчить — аби збити
«24-й», одної стрілецької зброї недостатньо, потрібні ракетні комплекси або
важкі зенітні системи. Тож найбільшу небезпеку для льотчиків та техніків в
Кот-Д’Івуарі створює не вогонь з землі, а будь-яка з півтори тисячі екзотичних
хвороб, поширених в умовах вологого тропічного клімату країни.
З погляду будь-якої
української влади спільні місії з ООН приносять користь: «…по-перше, з точки
зору підвищення боєздатності наших підрозділів. По-друге, для досягнення
сумісності в діях з підрозділами країн-партнерів. По-третє, з точки зору
міжнародного іміджу країни», – перераховує екс-міністр Анатолій Гриценко.
У простих українських
військовослужбовців мотивація набагато простіша – гроші і статус учасника
бойових дій. Міноборони вже натякнув, що відправляючи українських вояків до
Кот-Д’Івуар, він дає їм підзаробити. Турботу
уряду можна тільки вітати, якби не проблеми із зарплатнею, які постійно
виникають в українських миротворців. В Іраку середня зарплатня українського
вояка складала біля $1000, тобто втричі нижче ніж
у військового-казаха.
У таких умовах не дивно, що
українські миротворці дають підстави для звинувачення їх в злочинах та
фінансових махінаціях. Ще в Іраку українці «прославилися» масовими крадіжками
дрібних товарів з армійського супермаркету. Від пересічних миротворців не
відставали і генерали – за розповідями миротворців, у невідомому напрямку зник
подарований американцями матеріал для пошиття форми українського контингенту.
Скандали, що циркулюють на рівні чуток, час від часу вириваються назовні – у
вересні минулого року в українському контингенті в Косові викрили злочинне
угрупування. Командування миротворчих сил звинуватило бійців-українців у
продажі «наліво» привезеного з України пального. Суцільний прибуток від
махінацій склав €1,5 млн. Прокуратура вже взяла під варту звинуваченого в
здійснені цих оборудок офіцера-миротворця.
Аби виправити це ганебне
становище, у листопаді 2010 року міністром оборони було ініційоване питання
збільшення матеріального забезпечення миротворців. Проте віз і нині там – проти
збільшення зарплатні виступили чиновники міністерства фінансів, при тому, що
всі витрати з утримання миротворців бере на себе керівництво ООН. Також з 1
листопада льотному складу має виплачуватися премія у розмірі 100% від місячного
грошового забезпечення. Проте з невідомих причин українські миротворці цих
грошей так само не отримують. Скаржаться на таку несправедливість у першу чергу льотчики 56-го
окремого вертолітного загону – того самого, пілотів і техніків з якого щойно переводять
у Кот-Д’Івуар.
Цукерки та вертольоти
Три бойові
вертольоти-штурмовики Україна перекидає до країни, де може початися
громадянська війна, на прохання Ради безпеки ООН. Якщо замислитися про причини
такого маневру, перше, що спадає на думку, – Рада безпеки ООН вирішила
охолодити гарячі голови і влади, і опозиції. Поява в Кот-Д’Івуарі трійки
легендарних вертольотів-вбивць має показати, наскільки серйозно міжнародна
спільнота ставиться до подій в країні. На імідж України як країни-учасника
миротворчих операцій, ця демонстрація вплине дуже позитивно. «На тлі
міжнародної критики Янукович намагається поліпшити свої позиції в очах світової
спільноти!» – пояснює наміри чинної влади екс-міністр оборони Анатолій
Гриценко.
Це лише частина правди. В появі українських льотчиків в Кот-Д’Івуарі
можуть бути зацікавлені ще й російські промислові гіганти. В Кот-Д’Івуарі
росіян цікавлять дві галузі – вирощування какао-бобів та нафтогазова
промисловість. На сьогодні там працюють дві російські корпорації: «ЛУКОЙЛ
оверсіз» та холдинг «Обьединеные кондитеры». Зусилля
ООН щодо уникнення громадянської війни (яка зіпсує їм бізнес) вони вітатимуть,
попри офіційну позицію Москви.
Гіпотетично, зацікавленість
в ситуації у Кот-Д’Івуарі можуть мати й українські ділові кола. Кот-Д’Івуар
забезпечує біля 40% світового експорту какао-бобів – сировини для виготовлення
шоколаду. Неспокій в країні вже зараз призвів до зростання світових цін на
какао-боби на 23%. По мірі загострення конфлікту ціни зростатимуть. Цьому були
б дуже не раді українські кондитери, в першу чергу – компанія «Рошен» Петра
Порошенка та «КОНТІ», що належить чинному віце-прем’єр-міністрові Борису
Колеснікову. Подорожчання сировини призведе до подорожчання кінцевого продукту,
а отже – до падіння попиту на шоколадні вироби.
Зацікавленість українських ділових кіл у какао-бобах з Кот-Д’Івуару
частково підтвердив член Громадської ради при Міністерстві оборони України Юрій
Донськой: «Одною з головних мотивацій для України в
участі в операції в Кот-Д’Івуарі є збереження продовольчої безпеки. Як відомо,
Україна залежить від какао-бобів, які ми закуповуємо у цієї держави. І
встановлення миру в цьому регіоні допоможе Україні зберегти продовольчу
стабільність для себе».
7 лютого президент Янукович підписав закон про відправку в Кот-Д’Івуар
українських миротворців. Українські кондитери можуть спати спокійно – штурмові
вертольоти надійно стережуть їхній економічний спокій.