Однак, відповідна аналітика мала низку недоліків. По-перше, вона, як правило, базувалася на суб’єктивній експертній думці, а не статистичних даних. По-друге, аналізувалося досить загальне поняття «автоматизація», куди, окрім штучного інтелекту, можна віднести роботизацію та автоматизацію через програмне забезпечення. Тож, дискусія щодо того, який вплив на ринок праці матиме саме штучний інтелект досі не вщухає, адже спектр можливих наслідків дійсно дуже широкий. Частина експертів вважає, що штучний інтелект забере роботу у найбідніших верств населення, що як правило, виконують низько-кваліфіковану роботу. Найбільш оптимістична частина експертного середовища переконує, що штучний інтелект матиме виключно позитивний вплив на ринок праці, дозволивши людям сконцентруватися на приємних завданнях, замість рутини, а також створивши дуже багато нових цікавих професій.
Читайте також: Штучний інтелект: заявки на лідерство
Дослідники з Metropolitan Policy Program вирішили підійти до даного питання з наукової точки зору. Використовуючи методику, запропоновану аспірантом Стенфордського університету Майклом Веббом, вони зіставили тексти патентів, пов’язаних зі штучним інтелектом, з типовими посадовими інструкціями з офіційної бази даних США. Що цікаво, для того, щоб виміряти, на скільки відповідні патенти накладаються на посадові інструкції, дослідники використовували алгоритми штучного інтелекту, які дозволяють ефективно аналізувати текстову інформацію.
Результати, отримані за цією методикою, виявились досить непередбачуваними. Перш за все, дані показали, що вплив штучного інтелекту на ринок праці сильно відрізняється від наслідків автоматизації за рахунок програмного забезпечення та роботизації. Якщо автоматизація зазвичай зачіпає рутинні завдання, що виконуються низькооплачуваними працівниками, то штучний інтелект, в першу чергу, посягає на роботу високооплачуваних спеціалістів, в тому числі юристів, медиків та програмістів.
Варто зазначити, що результати дослідження не говорять про те, що алгоритми повністю замінять кваліфікованих спеціалістів – цілком можливо, що представникам відповідних професій всього лише варто бути готовими до нових умов праці, де штучний інтелект відіграватиме важливу роль. Так, наприклад, рентгенолог може працювати у тандемі зі штучним інтелектом, слідкуючи за його роботою та перевіряючи ті знімки, де алгоритм демонструє низьку впевненість у результаті.
Загалом, результати дослідження говорять про наступне.
Читайте також: Штучний інтелект: загроза чи незріла технологія
Штучний інтелект може мати значний вплив практично на будь-яку професію. Так, 740 зі 769 проаналізованих посадових інструкцій містили завдання, що відповідають сьогоднішнім можливостям штучного інтелекту.
Найбільший вплив очікується на добре оплачувані професії «білих комірців», а також у сфері сільського господарства та виробництва. Дані показують, що працівники з вищою освітою мають більше спільного з можливостями штучного інтелекту, аніж працівники з середньої освітою. Так само, дуже багато шансів бути заміненими штучним інтелектом мають спеціалісти та менеджери середньої ланки, в той час як найбільш елітна частина робочої сили, в тому числі топ-менеджери можуть почуватися у відносній безпеці.
До прикладу, адаптуватися до нових технологій доведеться маркетинговим спеціалістам, аналітикам, менеджерам з продажів, програмістам та фінансовим радникам. При цьому, штучний інтелект навряд чи найближчим часом вплине на професії кухарів, офіціантів чи медсестер.
Штучний інтелект матиме найбільший вплив у галузях сільського господарства, виробництва, а також фінансів та технологій. Найменший вплив цієї технології буде спостерігатися у сфері харчування, готельного бізнесу, роздрібної торгівлі, мистецтва та розваг.
Читайте також: Як штучний інтелект піклується про здоров’я людей
Технології штучного інтелекту можуть найбільше вплинути на роботу чоловіків та працівників старшого віку. Це пов’язано з домінуванням чоловіків на технічних та аналітичних посадах, які найбільш сильно перетинаються з можливостями штучного інтелекту. В той самий час, жінки більше зайняті у галузях охорони здоров’я та освіти, де ризики, пов’язані з новими технологіями, набагато нижчі.
Що ж до віку, то результати дослідження показують, що працівники у віці 25-54 роки мають бути готовими адаптуватися до роботи зі штучним інтелектом, в той час як молодь до 24 років, яка часто зайнята у галузі харчування чи обслуговування, має менше шансів стикнутися з цими технологіями.
І наостанок, у великих містах та виробничих регіонах штучний інтелект матиме набагато більший вплив, ніж у сільській місцевості. Адже саме у містах зосереджуються висококваліфіковані спеціалісти, яким вже у найближчому майбутньому доведеться вчитися співпрацювати зі штучним інтелектом.