От і все. Пропрацювавши на прем’єрській посаді 45 днів (це найкоротший період прем’єрства за всю історію Великої Британії), Ліз Трасс подала у відставку. Після тижня хаосу та сумʼяття її змінив Ріші Сунак, людина, яку вона перемогла всього шість тижнів тому у боротьбі за лідерство в Консервативній партії. Британія має п’ятого прем’єр-міністра за останні шість років.
Сунак, наймолодший британський прем’єр-міністр за останні 200 років, є індуїстом індійського походження. Таким чином, він стає першим неетнічним європейцем, який коли-небудь очолював уряд європейської країни (Лео Варадкар, колишній прем’єр-міністр Ірландії, був наполовину індійцем). Перед ним постане один із найбільших політичних та економічних викликів, які коли-небудь поставали перед новим прем’єр-міністром з часів Вінстона Черчилля, який прийшов на посаду під час Другої світової війни.
Трасс пішла у відставку, коли в країні панує шок і хаос. Курс фунта стерлінгів падає. Рівень інфляції – найвищий за останні 40 років. Кабінет міністрів припинив роботу, попри те, що діяв усього місяць. Велика Британія переживає безпрецедентну політичну кризу.
Раніше Британія вважалася однією з найстабільніших демократій у Західній Європі з давньою історією парламентської держави. Нині ж навпаки скидається на одну з найбільш нестабільних з огляду на часті зміни у владній верхівці й економічне відставання від європейських сусідів. За п’ять років змінилося чотири прем’єр-міністри. Британію порівнюють з Італією. Міністр фінансів, звільнений два тижні тому, обіймав посаду всього 38 днів – це рекордно короткий строк, якщо не враховувати попереднього міністра, який помер у своєму кабінеті.
Читайте також: Між двох лих: ані Сунак, ані Трасс не надихають виборців у Великій Британії
Протягом двох тижнів до добровільного відходу Ліз Трасс від влади консерватори і навіть члени Кабінету Міністрів відверто обговорювали, як змусити її піти у відставку. За їхніми словами, вона повністю втратила авторитет серед колег, а також популярність серед виборців. Тож на наступних загальних виборах консерваторам світила б нищівна поразка, і, судячи з опитувань електорату, лейбористи вже зараз випереджають опонентів на понад 35 пунктів. Минулого тижня журналісти однієї відомої газети купили салат й оголосили змагання: хто протримається довше – салат чи прем’єрка. Салат здобув перемогу – Трасс зазнала політичного фіаско раніше, ніж він зіпсувався.
Проблеми в Ліз Трасс почалися невдовзі після її приходу до влади 6 вересня – за два дні до смерті королеви. У перші десять днів її прем’єрства вся політична діяльність призупинилася, оскільки Велика Британія була в жалобі й готувалася до прощання з королевою і похорону. Однак невдовзі після похорону Трасс оголосила про прийняття нового «мінібюджету», в якому пропонувалося негайне скорочення податку на прибуток, скасування високих податків для заможного населення, припинення підвищень виплат за національним страхуванням й інші заходи, спрямовані на зменшення податків. Як пояснив новий міністр фінансів Квасі Квартенґ, мета таких змін – забезпечити поштовх для економіки, сприяти зростанню й дати країні можливість для просування вперед. Йшлося про урізання податків на 45 млрд фунтів і не уточнювалося, як країна зможе це собі дозволити або де позичить кошти.
У результаті вийшла катастрофа. Фінансові ринки втратили довіру до Великої Британії. Фунт стерлінгів різко впав, майже зрівнявшись у вартості з доларом. Банк Англії мусив утрутитися – скупити величезну кількість державних облігацій з огляду на побоювання щодо стрімкого скорочення вартості пенсійних фондів (мільйонам пенсіонерів загрожувало суттєве зменшення пенсій). Банк також істотно підняв відсоткові ставки для боротьби з інфляцією, що суперечило урядовим спробам забезпечити зростання економіки. Зрештою загроза економічного краху стала настільки серйозною, що Ліз Трасс мусила звільнити Квартенґа. Звільнення було вельми драматичним. Міністру сказали згорнути зустріч у Вашингтоні в Міжнародному валютному фонді. Він прилетів назад у Лондон, де отримав цю звістку.
Трасс призначила на його місце Джеремі Ганта – колишнього міністра охорони здоров’я і претендента на посаду прем’єр-міністра. Він мав зовсім інше бачення про управління економікою, і за пару днів скасував майже всі скорочення податків , запропоновані Квартенґом. Курс фунта трохи вирівнявся, і ринки стабілізувалися. Але країні вже було завдано великої шкоди. Вартість іпотеки різко зросла і вже не зменшилася, тож мільйонам людей стало значно складніше придбати житло. Інфляція зросла на 10%. Іноземна довіра й інвестиції суттєво постраждали.
Однак найбільшої шкоди зазнала сама Трасс. Народ нарікав, що справжнім прем’єр-міністром є Гант, дивуючись, що вона досі робить на високій посаді, коли мусила скасувати всі заходи, які під час передвиборчої кампанії обіцяла запровадити і які забезпечили їй лідерську позицію в партії. Навіть Джо Байден сказав на камеру, що вважає скорочення податків помилкою, а це вельми незвичне втручання у справи іншої держави.
Читайте також: На порозі великих змін
Ліз Трасс різко втратила репутацію. Вона не дуже добре володіє словом, тому в інтерв’ю, що ставали дедалі складнішими, не змогла як слід відповідати на запитання й роз’яснювати свою політику. До того ж, трапився один інцидент: коли вона прийшла на щотижневу зустріч монарха й прем’єра, відеооператори випадково піймали вигук короля Карла: «Знову? Боже, о, Боже…» Невідомо, що він мав на увазі, але виглядало на те, що був не радий бачити Ліз Трасс.
Після відставки своєї лідерки консерватори розгубилися. Пообіцяли швидко провести вибори нового прем’єра, які триватимуть не більше тижня. Для цього треба провести онлайн-консультації членів партії, які могли принести небажаний для депутатів парламенту результат. У партії розкол: праве крило шкодує про відставку Трасс, а ліве прагне істотних змін. На посаду прем’єра було два кандидати: Пенні Мордонт і Ріші Сунак – обидва брали участь у попередньому раунді виборів, у підсумку яких колишній міністр фінансів Сунак програв Трасс. Дивовижа в тому, що Борис Джонсон також розглядав можливість повернення до влади.
Деякі консерватори правого крила так і не змирилися з відставкою Джонсона. Вони вважають, що він єдиний може згуртувати партію. Однак інші впливові члени партії кажуть, що це найабсурдніша ідея і що такий сценарій знищив би партію. Без сумніву, повернення Джонсона несхвально сприйняли б у суспільстві, позаяк народ обурений бучними вечірками в його резиденції, які проводилися під час карантину внаслідок пандемії коронавіруса. До того ж, тривають розслідування про гадану брехню Джонсона в парламенті: якщо звинувачення підтвердяться, він і так не матиме права висувати свою кандидатуру.
Джонсон відпочивав на Карибах і вилетів в Лондон у спробі мобілізувати своїх прихильників. Майже всі коментатори назвали його прагнення повернутися на посаду прем’єра безглуздою і суперечливою. Проте він має надійну підтримку серед однопартійців правого крила, які голосували за Brexit. Зараз навіть Україна припинила відверто підтримувати Джонсона, попри те, що українці оцінили його візит у Київ і рішуче налаштування їм допомагати.
Тимчасом іноземні ЗМІ засуджують Велику Британію, дивуючись розколу між політиками і неспроможності сформувати стабільний уряд. Більшість європейців вважає Brexit причиною всіх нинішніх халеп британців: вихід з ЄС ізолював Британію від партнерів, спричинив розкол у Консервативній партії й досі не приніс жодних економічних переваг. Перед наступним прем’єр-міністром стоїть складне завдання – налагодити відносини з Брюсселем, стабілізувати економіку, повернути довіру й об’єднати розколоту партію й країну. Не дивно, що кілька провідних членів Консервативної партії одразу відмовилися брати участь у змаганнях за високу посаду. Не минуло й двох місяців правління нового короля Великої Британії, як йому вже треба призначати другого прем’єр-міністра. Тож «Боже, о, Боже» – вельми доречний коментар як на те…