При цьому Лановий називає шість головних причин лавиноподібних девальвацій гривні, що періодично відбуваються у нашій економіці.
Зокрема, це перманентний дефіцит зовнішньої торгівлі, який потребує додаткового надходження інвалюти для оплати імпорту, та висока вартість і обмеженість обсягів міжнародного кредитування української економіки через фінансову закритість й ізольованість останньої та надризикованість іноземних інвестицій.
Ще однією причиною девальвації гривні Лановий називає короткостроковість міжнародних кредитно-інвестиційних угод, що дає змогу іноземним операторам знизити фінансові ризики й у шокові періоди швидко репатріювати фінансові ресурси до своїх країн.
Крім того, пише Лановий, падінню гривні сприяють і обмежені за обсягом прямі іноземні інвестиції, що є наслідком несприятливих умов бізнесу в нашій країні; і недостатність власних запасів іноземної валюти, особливо у банків та уряду; а також продовження в Україні архаїчної політики виштовхування долара з ринків кредитів, інвестицій, депозитів, заощаджень шляхом заборон, встановлення дискримінаційно високих резервних вимог тощо.
Ще однією причиною автор називає психологічну недовіру до стійкості гривні, девальваційні очікування населення у зв’язку з негативними тенденціями у динаміці платіжного балансу економіки, що створює додатковий попит сімей на іноземну валюту для потреб заощаджень.
«Майже всі ці компоненти пришвидшують чергове падіння валютного курсу гривні, якого не уникнути. Лише диво може відтермінувати такий хід подій на 2013 рік, наприклад, подарунок МВФ або рубльова злива з Росії. Але тоді падіння буде глибшим і подібним до 2008-го», – вважає Лановий.
Більше про це читайте у статті «Ілюзія макроекономічної стабільності» у № 17-18 Тижня.