10 листопада на пост голови Національної служби здоров’я України призначили Наталію Гусак – заступницю голови Чернівецької облдержадміністрації. Новий конкурс на посаду оголосили 30 вересня цього року. До етапу співбесіди допустили трьох кандидатів – виконуючого обов’язки глави НСЗУ Дмитра Самофалова, Тетяну Бойко та Наталю Гусак. Вона набрала найбільшу кількість балів, повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. Раніше Гусак вже займалась медичним напрямом та очолювала Госпітальну раду у Чернівецькій ОДА.
Це був третій конкурс за 2021 рік. Про перший оголосили у травні. Вже у липні з кандидатами провели співбесіди, але новообраний тоді міністр Ляшко не назвав переможця, пославшись на те, що "не зміг з першої спроби визначитися з потенційним очільником НСЗУ". У серпні призначили повторний конкурс, але й він завершився нічим. 30 вересня стартував третій конкурс, на якому й перемогла Гусак.
При цьому з 14 липня тимчасовим виконувачем обов’язків голови призначили Дмитра Самофалова. В.о. очолювали цей пост, починаючи з 2019 року. Тоді про звільнення оголосив Олег Петренко, який очолював НСЗУ з березня 2018 року. Відтоді міністри не могли призначили нового очільника і кілька разів перезапускали конкурс після фінальних співбесід. Минулого року проведення конкурсу взагалі скасували, посилаючись на пандемію.
Читайте також: Втручання у медреформу. Чим це небезпечно
За словами співзасновника Українського центру охорони здоров’я Павла Ковтонюка у коментарі Тижню, повноцінно завершити конкурс довго не вдавалось із кількох причин. Бажання поставити політичну фігуру, яка б транслювала волю міністра, зокрема, Максима Степанова, наштовхувалося на протидію. За певний час через спекулювання навколо цієї посади процес став токсичним. Тому уряд на рівні Кабміну, який і робить призначення, вирішував зачекати з цим. З часом навіть участь у конкурсах (за словами Ковтонюка, раніше їх було п’ять, а нинішній вже шостий) стала ризикованою для репутації. Відповідно, на останньому конкурсі навіть набрати достатню кількість кандидатів, аби мати хороший вибір, було непросто. Ковтонюк називає результати попередньої роботи Гусак позитивними, однак через кризу в структурі та зовсім інші масштаби відповідальності для нової голови робота може ускладнитись:
“Я Наталію знаю особисто. Вона на своїй посаді в Чернівецькій області показувала хороші результати і в цілому мислить прогресивно. Вона не просто підтримувала медичну реформу на словах, а й на місці показувала, як це працює та втілювала реформу. Однак треба мати на увазі, що позиція в регіоні і позиція у такому великому відомстві, як НСЗУ – це величезна різниця і непорівнювані речі. Можу сказати, що Наталії буде дуже складно”.
За словами Ковтонюка, сьогодні найважливіше знову вдихнути життя у НСЗУ. Два роки без керівника у складній та токсичній ситуації з низьким рівнем фінансування дуже вдарили по найкращих кадрах, які впродовж 2018-2019 років погодилися працювати в НСЗУ:
“Люди кинули оплачувані роботи, бізнес, високі та серйозні посади і пішли працювати у новостворену багатообіцяючу агенцію, щоб допомогти своїй країні. А там до них відносились як до “зловрєдних чиновників”, позрізали зарплати”, – каже фахівець і додає, що НСЗУ станом на 2019 рік навіть наполовину не була укомплектована. При цьому почався відтік людей, а об'єм задач виріс. “Лікарні ввійшли в реформу, людей поменшало, керівництва немає – в таку ситуацію входить нова голова НСЗУ. Фактично, зараз це буде кризовий менеджмент, а в перший рік – робота з ліквідацією наслідків цієї кризи”, – резюмує Ковтонюк.
НСЗУ – одна із ключових новацій медичної реформи часів головування у МОЗ Уляни Супрун. Це орган виконавчої влади, який відповідає за медичну реформу, розподіляє фінансування через електронну казначейську систему до лікарень та відкрито звітує про всі витрати. Цей орган обмежує доступ до бюджету будь-яких політичних фігур, тому конкурс на посаду глави має відбуватись максимально прозоро. Діяльність Нацслужби координується Кабміном через міністра охорони здоров’я.
Рахункова палата за результатами аудиту виявила, що через брак фінансування НСЗУ не змогла якісно налагодити електронну систему охорони здоров’я. Протягом 2018-2020 років Нацслужба отримала лише 23,7% коштів від необхідних, через що не була в змозі повноцінно забезпечити розвиток системи.
Читайте також: Утримати хвилю
До центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я входять реєстри пацієнтів, медичних спеціалістів; медпрацівників, декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, медичних записів, записів про направлення та видачу рецептів тощо. Однак система не мала нормального зв’язку з іншими реєстрами, тому інформація про медпрацівників не відповідала дійсності, адже належно не оновлювалась.
Незважаючи на відсутність достатнього фінансування, колишній голова МОЗ Максим Степанов неодноразово критикував медичну реформу, заявляв про її неефективність. Ексміністр публічно називав цифри про закриття лікарень, що не відповідають дійсності, у тому числі посилаючись на аудит НСЗУ. Також Степанов звинувачував службу у невиплаті 300% надбавки лікарям за роботу із пацієнтами з коронавірусом. У травні 2020-го він заявив, що всі кошти перераховані і закликав звертатись на гарячу лінію міністерства. Натомість надбавки виплачувались із місцевих бюджетів, а анонсованих виплат не вистачило, щоб покрити ці 300% надбавки, бо постанова про обіцяні квітневі виплати набула чинності лише в травні. 18 травня 2021-го Степанова звільнили з посади.