Поява минулого тижня китайського ШІ-чатбота DeepSeek збурила технологічний ринок. Проте головним наслідком цієї події стали не обвал акцій техногігантів чи окремі заборони DeepSeek у різних країнах світу. Президент Трамп пообіцяв запровадити мита на іноземні ШІ-чіпи, аби повернути їх виробництво в країну. Окрім того, американські чиновники стали шукати сліди порушення розробником DeepSeek попередніх обмежень на продаж ШІ-чипів із США. Однак не лише увага до ринків збуту цих чипів — технологічної основи роботи великих мовних моделей, що лежать в основі ШІ-чатботів та й будь-яких ШІ-застосунків, показує інтерес США до цієї технології. Лібералізація законодавства, що регулює штучний інтелект, поруч зі створеною два тижні тому компанією Stargate, що працюватиме над розвитком ШІ, також демонструють інтерес США до цього найголовнішого сегмента технологічного ринку. Тож найближчим часом ми спостерігатимемо новий виток технологічного протистояння між Китаєм та Америкою — цього разу з присмаком штучного інтелекту.
Потенційний техногігант Stargate і нові закони про ШІ: як Трамп формує ШІ-велич для США
Наступного дня після інаугурації президент США Дональд Трамп оголосив про амбітну ініціативу, спрямовану на створення нової інфраструктури штучного інтелекту в США. Він анонсував створення ШІ-компанії Stargate, у яку планують інвестувати до $500 мільярдів протягом наступних чотирьох років. Цей проєкт має забезпечити технологічне лідерство США в галузі ШІ та створити понад 100 тисяч робочих місць. Основними учасниками проєкту є OpenAI, SoftBank, Oracle та MGX.
Stargate передбачає створення мережі дата-центрів і розробку в майбутньому загального штучного інтелекту (AGI) — моделі, яка буде здатна діяти так, як людина, або навіть краще, тобто здатної перевершити людський розум. Окрім цього, компанія має стати основою для автоматизації виробництв і покращення національної безпеки. Після побоювань експертів про те, що ринок наблизився до створення AGI, очільник OpenAI Сем Альтман запевнив, що в найближчі 5–7 років (а може, і більше) створення AGI неможливе.
Проєкт Stargate передбачає будівництво масштабних дата-центрів по всій країні. Перший об’єкт площею 1 мільйон квадратних футів уже будують у Техасі. Ця інфраструктура забезпечить потрібні обчислювальні потужності для навчання великих мовних моделей та інших систем ШІ.
Попри амбіційні плани, багато експертів висловлюють сумніви щодо реалістичності досягнення цілей проєкту. Сучасні системи ШІ ще досить обмежені у своєму функціоналі й здатності працювати з інформацією, аналізувати її та робити висновки. Усе це ставить під сумнів можливість створення AGI у найближчому майбутньому.
Одним із критиків Stargate став Ілон Маск, який поставив під сумнів вартість проєкту й розкритикував гендиректора OpenAI Сема Альтмана. «У них немає цих грошей», — заявив він, стверджуючи про недостачу фінансування Stargate та явно завищені цифри потенційних вкладень у проєкт. Ця критика, очевидно, не сподобалась Адміністрації Дональда Трампа, члени якої звинуватили Маска в підриві президентських зусиль і зловживанні близьким доступом до глави держави. Згодом Трамп визнав складність у реалізації проєкту, проте запевнив, що приватні інвестори пообіцяли профінансувати його повною мірою.
Попри те що до оголошення новин про Stargate на ШІ-ринку безроздільно панували тільки американські компанії, поява притомних китайських моделей була лише питанням часу. Саме тому створення Stargate можна сприймати як стратегічну відповідь США на щораз більший вплив Китаю у сфері штучного інтелекту.
Ще одним кроком, який демонструє серйозність намірів Адміністрації президента щодо розвитку штучного інтелекту, стали два укази. Передусім Трамп скасував ключову директиву Джо Байдена, пов’язану зі штучним інтелектом. Цей указ видали в жовтні 2023 року. Він вимагав від компаній, які розробляють ШІ-моделі, ділитися з урядом США інформацією про безпеку й захист їхніх систем і зобов’язував хмарні компанії повідомляти уряд США про своїх іноземних клієнтів. Окрім того, федеральні агентства мали встановлювати стандарти для тестувань ШІ-систем. Глобальна мета цього указу — створення запобіжників потенційним негативним наслідкам швидкого розвитку штучного інтелекту.
Ще до виборів республіканці назвали указ Байдена таким, що створює бар’єри для інновацій, а в указі Трампа про скасування сказано: розробка ШІ-систем має відбуватися в середовищі, «вільному від ідеологічних упереджень або спланованих соціальних програм».
Інший указ Трампа має, за його задумом, перетворити США на світову ШІ-столицю. Наказ установив 180-денний термін для Плану дій зі штучного інтелекту, результатом якого мало б стати створення політики «підтримки й посилення глобального домінування ШІ Америки для сприяння процвітанню людства, економічній конкурентоспроможності та національній безпеці».
Deepseek: як китайський ШІ-чатбот збурив ринок
Майже одночасно із цими кроками нового президента США свою заявку на лідерство в сегменті ШІ зробив Китай.
Китайська модель штучного інтелекту DeepSeek, яку представили 20 січня 2025 року, доволі швидко привернула увагу і користувачів, і учасників ринку. Головна причина цієї уваги — її здатність конкурувати з такими гігантами, як ChatGPT. За короткий час після запуску DeepSeek став найпопулярнішим безплатним застосунком в App Store США, обійшовши своїх конкурентів. Цю нову модель ШІ розробила компанія DeepSeek, що виникла на основі дослідницького проєкту хедж-фонду High Flyer, який заснував 2016 року Лян Веньфен.
DeepSeek-R1 створили всього за два місяці, і це обійшлося приблизно в $6 мільйонів, що значно менше, ніж витрати на розробку аналогічних моделей у західних компаній. Саме ця економічна перевага стала однією з причин уваги до продукту. Модель навчали з використанням чипів Nvidia H800, але її ефективність і продуктивність виявилися на рівні або навіть перевищили показники конкурентів. Це викликало великий інтерес до технології та здатності Китаю конкурувати у сфері штучного інтелекту.
На початку поява DeepSeek викликала значні зміни на фондовому ринку. Акції американських технологічних компаній різко впали: вартість акцій Nvidia знизилася на 17 %, що призвело й до зниження ринкової вартості компанії на $600 мільярдів. Проте згодом ринок став уважніше придивлятися й вивчати Deepseek та виявив цілу низку проблем, пов’язаних із цим рішенням.
Що не так з Deepseek: дані й політика
Через тиждень після першого захоплення DeepSeek та уважного вивчення цього продукту аналітики й користувачі почали знаходити проблемні моменти в його роботі. І вони збігаються з тими, які заявляє США щодо популярного китайського застосунку тіктоку, а саме політичне втручання в контент і занадто агресивне поводження з даними.
Компанія OpenAI — розробник ChatGPT — звинуватила DeepSeek у крадіжці її даних для навчання китайської моделі. Згодом OpenAI отримала докази того, що китайська компанія використовувала розробки американського техногіганта. Своє розслідування потенційних витоків даних на користь DeepSeek розпочала й корпорація Microsoft.
Через деякий час стало відомо, що DeepSeek збирає дуже багато даних своїх користувачів і зберігає їх на китайських серверах. Щодо роботи моделі, то люди виявили, що застосунок не особливо охоче розповідає про теми, які для китайського інтернету табу, наприклад про події на площі Таньаньмень, а ще у відповідь на запитання про війну проти України чатбот написав, що вона залежить від історичного контексту.
Також стало відомо, що DeepSeek зазнала серйозного витоку даних, коли фахівці Wiz виявили, що до бази даних компанії був вільний доступ в інтернеті без належного захисту. Витік містив конфіденційну інформацію, включно з історією чатів користувачів, API-ключами й внутрішніми даними, що могли використати для обходу механізмів безпеки. Хоча компанія оперативно закрила доступ до бази даних менш ніж за годину після повідомлення про витік, ця історія свідчить про неналежний рівень безпеки застосунку DeepSeek.
Не лише DeepSeek: китайські ШІ виходять на ринок
Майже одночасно з анонсом DeepSeek свою ШІ-модель Qwen представила китайська компанія Alibaba Cloud. Ця модель створена для різноманітних завдань у сфері штучного інтелекту, зокрема генерації тексту, аналізу даних, автоматизації бізнес-процесів та інтеграції в комерційні сервіси.
Одна з головних особливостей Qwen — її відкритість. Alibaba випустила базові моделі з відкритим вихідним кодом, що дає змогу розробникам адаптувати їх до своїх потреб. Це важлива відмінність моделі порівняно з відомими на ринку рішеннями, наприклад ChatGPT. Поява Qwen — реального конкурента ChatGPT від OpenAI і Llama від Meta — демонструє прогрес Китаю у сфері ШІ та відображає стратегію Alibaba щодо розвитку технологій.
Можна припустити, що DeepSeek і Qwen — це лише початок. Попри спроби США завадити Китаю бути представленим на ШІ-ринку, країна ще має що показати світові.
Мита, заборони й пошук винних. Як загострюється боротьба за ШІ-гегемонію
Після перших кроків Трампа щодо лібералізації обмежень для розвитку ШІ та створення Stargate, поява китайських ШІ-рішень викликала нову реакцію в президента США. Трамп повідомив про готовність ввести нові мита на іноземні чипи, аби добитися перенесення їх виробництва в США.
Окрім того, американські чиновники почали розслідування, у який спосіб розробник DeepSeek отримав чипи Nvidia, адже на них давно діяли обмеження експортного контролю: США робило все, аби Китай не отримував високотехнологічні американські розробки, і чипи для ШІ були одними з них.
А третім кроком-відповіддю на появу й ріст популярності DeepSeek стала обіцянка зробити ще жорсткішими обмеження експорту чипів Nvidia до Китаю.
Поруч із інституціональними рішеннями, спрямованими на те, щоб обмежити потенційний розвиток технологій штучного інтелекту в Китаї, багато країн світу стали обмежувати доступ саме до DeepSeek.
Наприклад, з міркувань безпеки Австралія заборонила DeepSeek для працівників уряду, аналогічно вчинили Італія і Тайвань. Започаткували блокування DeepSeek у Пентагоні й Конгресі США. Загалом сотні компаній блокують доступ своїх співробітників до цього китайського технологічного дива.
Можливо, DeepSeek із часом спіткає доля тіктоку. Наразі сам продукт DeepSeek демонструє різницю в підходах до технологічних розробок: обережність і ретельне тестування західної моделі та певна свобода й нехтування безпеки під час створення технології в Китаї.
Отже, протистояння США та Китаю у сфері штучного інтелекту поступово стає одним з ключових технологічних конфліктів сучасності. Обидві країни інвестують мільярди доларів у дослідження й розробку ШІ, змагаючись за глобальне лідерство. США мають перевагу у сфері передових алгоритмів, провідних компаній (OpenAI, Google, Microsoft) і венчурного капіталу. Водночас Китай активно розвиває національні ініціативи, а поява моделі від Alibaba та, звісно, DeepSeek — це перші кроки, які демонструють ефективність китайських підходів, що мають найголовнішу перевагу — неймовірні результати за значно нижчими витратами.
Геополітичні аспекти цього суперництва проявляються через торгівельні обмеження, заборону експорту чипів і санкції проти китайських технологічних компаній. З одного боку, США запроваджують санкції на експорт чипів до Китаю, щоб обмежити доступ Пекіна до передових технологій, які можуть використати також і для військових цілей. Натомість Китай уже почав нарощувати власне виробництво напівпровідників. То ж не виключено, що ми із часом побачимо ще кращі й ефективніші китайські ШІ-розробки.