20 січня міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив, що в Україні почалась нова хвиля пандемії коронавірусу через поширення нового штаму "омікрон". Він зазначив, що сплеск захворюваності відбувся у всьому світі, а в Україні станом на той день зафіксували понад 18 тисяч нових випадків інфікування.
Наразі Україна перебуває на 15-му місці в Європі та на 29-му в світі за кількістю нових випадків і цифра продовжує зростати – за минулу добу зафіксовано більше 20 тисяч заражень коронавірусом. Фахівці наголошують, що найефективніший спосіб зупинити поширення коронавірусу – це вакцинація.
На жаль, з плином часу вірус мутує і може обходити імунітет, а у вакцин за певний період зменшується ефективність. Для цього у світі вводять бустерну дозу – додаткове щеплення, яке треба робити за пів року – 9 місяців після останньої дози вакцини.
Читайте також: Україна досягла “скляної стелі” у вакцинації
В Україні бустерну дозу для всіх охочих дорослих громадян дозволили 6 січня. За повідомленням МОЗ, для бустеру перевагу надаватимуть м-РНК-вакцинам – Moderna або Comirnaty від Pfizer-BioNTech, незалежно від того, якою вакциною була щеплена людина до цього. Тим, хто отримав перші два щеплення вакциною CoronaVac від Sinovac Biotech, рекомендують робити бустерну дозу вакциною Pfizer.
Про принцип роботи бустеру й причини зменшення з часом імунної відповіді від курсу вакцинації, Тижню розповів кандидат біологічних наук Дмитро Демаш.
Чому вакцина з часом втрачає свою дію і як на це впливає поява нових штамів?
На сьогодні серед науковців немає чіткого розуміння, чому після вакцинації для одних захворювань (наприклад, при вакцинації від гепатиту А/В) в організмі людини формується стійкий пожиттєвий імунітет, а у випадку інших (до яких, на жаль, належить Covid-19) потрібні бустерні дози через певний період часу.
У відповідь на введення вакцини організм формує імунну пам’ять (утворюються специфічні Т- і В-лімфоцити пам’яті). Саме ці клітини забезпечують швидку і ефективну відповідь при повторному контакті зі збудником.
Існує гіпотеза, згідно з якою занадто швидка імунна відповідь організму на перше введення деяких вакцин призводить до того, що клітини пам’яті не встигають формуватись у достатній кількості і їх кількість зменшується з часом.
У такому випадку додаткова (бустерна) доза дозволяє відновити захист організму. Особливо це стосується осіб похилого віку та тих, хто має порушення в роботі імунної системи – наприклад, проходить сеанси хіміотерапії.
Поява нових штамів вірусів може призводити до зниження ефективності вакцин (але не обов’язково), оскільки може змінюватись конфігурація мішені, на яку після курсу вакцинації «націлена» імунна система людини.
Хрестоматійний приклад – вірус грипу, який постійно мутує, через що щороку доводиться розробляти нові вакцини. На щастя, у випадку Covid-19 швидкість мутацій вірусу не настільки висока – за два роки пандемії «омікрон» став першим штамом, який може суттєво оминати захист організму, сформований внаслідок курсу вакцинації або попередньої інфекції.
Як діє бустерна доза і наскільки вона зменшує шанс заразитись?
Бустерна доза вакцини дозволяє збільшити кількість клітин пам’яті, а також підвищує їх специфічність, дозволяючи краще розпізнавати «мішень». Дослідники виявили, що після введення бустерної дози у крові зростає кількість антитіл, які можуть зв’язуватись саме з вірусами штаму «омікрон».
Згідно з останніми дослідженнями додаткова доза мРНК-вакцин (а саме їх зараз використовують у всьому світі в якості бустеру) дозволяє підвищити відсоток захисту від зараження «омікроном» до 75% (у випадку двох доз – менше 25%). При цьому і дві, і три дози все ще дозволяють значно знизити ризик госпіталізації, тяжкого перебігу захворювання або смерті.
Чому краще отримати бустерну дозу, а не чекати кінця дії вакцини і «ревакцинуватись»?
У випадку деяких захворювань, до яких належить Covid-19, через певний час ефективність захисту організму зменшується. Після цього рекомендується вводити бустер для підтримки захисту організму. Йдеться про одну дозу вакцини (у випадку вакцини Moderna – про половину звичайної дози) для того, щоб відновити імунну пам’ять. Повторний курс вакцинації (дві дози) робити не потрібно.
Чи є приклади, коли з іншими вірусами застосовували бустерні дози після основних щеплень?
Так, і таких прикладів досить багато. Часто бустерні дози застосовуються у схемах вакцинації добре відомими вакцинами, які ми отримували, починаючи з дитинства, і це не є чимось новим, що з’явилось зараз, під час пандемії.
Читайте також: Штам “Омікрон” ймовірно менш чутливий до вакцин – ВООЗ
Якщо говорити про вірусні захворювання, то, відповідно до затвердженого календаря щеплень, діти отримують вакцину КПК (вакцина проти кору, епідемічного паротиту та краснухи) в 12 місяців і бустерну дозу в 6 років. Такий режим вакцинації дозволяє отримати пожиттєвий імунітет від кору у 97%, від паротиту – у 88% і від краснухи – у 97% вакцинованих.
У випадку однієї дози ефективність менша – 93%, 78% та 97%. Зважаючи на високу заразність кору, 93% захисту від зараження, на жаль, замало.
Щодо бактеріальних захворювань, класичний приклад – АКДП (вакцина від кашлюку, дифтерії та правцю). По завершенні курсу вакцинації з 6 доз від народження до 16 років у низці країн (зокрема – в Україні) рекомендується кожні 10 років робити бустер. Також, рекомендується робити бустер під час вагітності, щоб знизити ризик розвитку кашлюку та правцю у новонароджених.
В окремих випадках може виникнути необхідність введення бустерних доз при вакцинації від інших хвороб, наприклад – вітряної віспи, гепатиту А/В, поліомієліту, жовтої лихоманки, менінгококової інфекції тощо.