Адже від його якості залежить як ефективність та прибутковість компаній, так і майбутнє бізнесу загалом. На жаль, регулювання в Україні далеке від ідеалу й має вдосконалюватися.
Український парламент є одним із найактивніших у Європі. Зокрема, депутати VIII скликання Верховної Ради зареєстрували більш як 10 тис. законопроектів, значна частина яких так чи інакше стосується бізнесу. Звідси постає перша проблема державного регулювання в Україні — законодавчий «спам».
Інститут законодавства та комітети ВРУ не справляються з такою кількістю законопроектів, їхні ресурси розпорошуються на формальне опрацювання законотворчих ініціатив. При цьому досить часто запропоновані норми є суперечливими й однобокими, не враховують реалій бізнесу та економічної доцільності. Як наслідок — важливі документи навіть не включаються до порядку денного. За статистикою, на голосування потрапляє лише 20% зареєстрованих законопроектів.
Читайте також: Державне регулювання: збитий приціл
Друга проблема — застарілість законодавчих норм. Радянські нормативно-правові акти, що лишилися нам у спадок і досі працюють, створюють зайві перешкоди та величезне поле для зловживань із боку регуляторів та перевіряльників. Наприклад, книга відгуків і пропозицій, яка раніше давала змогу споживачеві висловити свої побажання щодо сервісу, тепер стала інструментом для накладання штрафів на бізнес.
Непрогнозованість і непослідовність запровадження ініціатив — третя проблема для бізнесу. Наприклад, незважаючи на те що уряд затвердив план підвищення акцизних ставок на сигарети до 2024 року, це не заважає депутатам вносити в парламент законопроекти, які, зокрема, передбачають додаткове їх підвищення.
Все це зменшує горизонт стратегічного планування для бізнесу й відповідно впливає на інвестиційний клімат в Україні. Реалізація довгострокових проектів залишається ризикованою, й інвестори часто віддають перевагу іншим країнам із меншими регуляторними ризиками.
Спілка українських підприємців наголошує на необхідності конструктивного діалогу ще до початку розробки законопроекту, що дасть змогу сформувати збалансоване та прогнозоване законодавство. Така практика вже давно є нормою в усіх країнах із розвиненою економікою.
Читайте також: Сага про 3%. Яким темпом може зростати українська економіка
Щоб діалог бізнесу та влади в Україні був на такому самому рівні, нещодавно ми створили формат зустрічей, на яких обговорюємо якісне регулювання. Вже організували три дискусії, під час яких бізнес, законодавча та виконавча влада за одним столом обговорили принципи якісного регулювання, проблеми нелегальної торгівлі, питання гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС.
Ми раді, що влада стає відкритою до конструктивного діалогу з бізнесом і готова дослухатися до його пропозицій. Сподіваємося, що навіть у період виборів нам вдаватиметься знаходити спільні рішення, працювати над таким регулюванням, за якого бізнес зможе планувати свою діяльність та інвестувати в Україну, а держава — отримувати стабільні й прогнозовані надходження.