Чутки про те, що Росія намагається вербувати сирійців для війни в Україні, з’явились чи не в перші дні після початку вторгнення. Частково ці чутки були основані на російських інформаційних вкидах, частково — на даних сирійських опозиційних каналів, котрі часто розкручують фейки для дискредитації режиму Башара Асада. Співробітник американського Інституту Близького Сходу (MEI) Грегорі Уотерс стверджує, що одне з перших повідомлень про вербування сирійців було опублікувало видавництво Дейр-ез Зор 24. Воно відоме своїми публікаціями, що вводять в оману та мають на меті зацікавити аудиторію сенсаціями. Уотерс також стверджує, що 14 центрів вербування в Сирії справді залучають тамтешніх мешканців до підрозділів, які підтримує Росія, проте існують вони уже давно. Таким чином, для побоювань щодо підсилення армії РФ сирійськими підрозділами поки бракує підстав.
Втім, не секрет, що серед українців поширене сприйняття Сирії та сирійців як російських маріонеток. Насправді ж, оцінки війни у сирійському суспільстві дуже різні. Наприклад, днями журналіст опозиційного “Телебачення Сирії” опублікував у фейсбуці допис наступного змісту: “Убитий колишній заступник командуючого військ росії в Сирії Андрєй Палій. Останнім часом він був заступником командуючого Чорноморського флоту РФ. На його руках кров тисяч сирійських дітей”. Це допис миттєво став популярним, набравши півтори тисячі лайків. Такі публічні заяви — не рідкість. Чимало сирійців також висловлювали подяку українцям за ліквідацію генерал- лейтенанта Якова Рязанцева, що був одним із командуючих російської місії в Сирії.
Читайте також: Зерно, надія для пригноблених та "слід сіонізму" — арабські ЗМІ про російсько-українську війну
Сирійці часто проводять паралелі між своєю війною та нашою, причому іноді це виливається у відчуття певної спільності і навіть братерства. Але в більшості сирійці ображені “подвійними стандартами” міжнародної спільноти. “Якщо страждання українців заслуговують на хвилину мовчання, то через страждання сирійців та палестинців світ мав би замовкнути навіки” – цей допис палестинського активіста Махмуда Хасаната розійшовся по місцевому сегменту фейсбуку набагато ширше, набравши 12 тисяч вподобань.
Крім того, “Телебачення Сирії” опублікувало у себе в телеграм- каналі допис, де розкритикувало офіційну українську статистику по кількості випущених Росією ракет. Нарікання журналістів викликали не самі дані, а факт порівняння з кількістю ракет, випущених за 5 років по Сирії. “Це викликає емоції та знецінює страждання сирійців” – йшлося у дописі, у якому Україну звинуватили у зазіханні на “монополію на роль жертви”.
Уникнути паралелей, звісно ж, неможливо, проте для нас вони можуть видаватись дещо екзотичними. “Російська війна в Україні підняла проблему Сирії і міжнародна преса порівнює те, що там відбувається, з тим, що сталося в Сирії. Вона порівнює українського президента, який захищає свою країну, з Башаром Асадом, який віддав свою країну росіянам та іранцям, щоб далі разом зі своїми спільниками скоювати злочини в Сирії” – пише видання Енаб Баляді.
Читайте також: Чому не всі західні компанії поспішають йти з російського ринку
Тимчасом провладні ЗМІ, як і симпатики Асада, просувають наратив, набагато ближчий до позиції Кремля. Але навіть аль-Ватан — телеканал, що належить Рамі Махлуфу, двоюрідному братові Башара Асада — прямо називає війну війною, уникаючи пропагандистського штампу “спецоперація”. При цьому події в Україні описуються майже нейтрально, часом з посиланнями на західні ЗМІ, такі як Wall Street Journal. Втім, у ефірі аль-Ватан майже не висвітлюються бойові дії в Україні. Майже все, що стосується російсько-української, зводиться до новин економіки та міжнародної політики.
Термін “військова операція” застосовують щодо України лише на проурядовому телеграм-каналі Пульс Сирії. Там цитують російську пропагандистську Марію Захарову, згадують “злочини київського режиму на Донбасі” тощо. Також там заявляють, що Сирія відправила до України 102 тони гуманітарної допомоги, котрі, щоправда, мають прийти до Донецька та Луганська. В коментарях читачі висловили гостре невдоволення, пишучи, що в самій Сирії люди вмирають від голоду. Окрім Пульсу Сирії інформацію про відправку гуманітарної допомоги для “ЛНР” та “ДНР”, поширив лише рупор російської пропаганди Russia Today. З іншого боку, на каналі була опублікована заява лідера Хезболли Хасана Насралли, який відхрестився від участі його організації у російсько- українській війні.
Одним словом, суспільні настрої у Сирії заледве піддаються однозначним і спрощеним трактуванням. Російська пропаганда має у Сирії сильні позиції, але все ж таки не монополію. Втім, для опозиційних медіа тема України також залишається лише складовою внутрішнього порядку денного.