Щаслива зірка

Вчені традиційно вважали астрологію дешевою забавкою для неосвіченого люду. Однак нещодавно виявилося, що деякі астрологічні постулати мають наукове обґрунтування.

 

У 70-ті роки минулого століття французький дослідник Мішель Гоклен визначив час і місце народження 40 тисяч людей, яких було включено до словників «Хто є хто», а також було визначено, у якій фазі в той момент перебували планети Сонячної системи. Виявилося, що ймовірність народження представників творчих професій під [377]тим або іншим знаком сильно відрізняється. Гоклен вважав, що спричиняють ці розбіжності специфічні «планетарні поля». Проте ця гіпотеза не була сприйнята науковою спільнотою. Гоклена було піддано нещадній критиці.

 

Опоненти відверто глузували над вченим та його містичними полями, яких не фіксують найчутливіші прилади. У висловлюваннях вони не соромилися. Було створено антигокленівську асоціацію «Sceptics», яка видавала журнал із зображенням віслюка на обкладинці. Гоклен, людина нервова та вразлива, у 1991 році покінчив із собою. Але його послідовники продовжили дослідження. Професор Суйтберт Ертель (Геттінген, Німеччина) виявив, що, як правило, видатні актори народжуються переважно «у зоні Юпітера», вчені — Сатурна, а спортсмени — Марса. То чи дійсно існують «планетарні поля»? Дехто із сучасних вчених стверджує, що справа не в них, а в тому, що конфігурація планет на небосхилі корелює з певним рівнем сонячної активності. А те, що остання впливає на біологічні процеси, вже ні в кого не викликає сумніву.

 

У багатьох дослідженнях отримані підтвердження того, що організм на ранніх стадіях розвитку є своєрідною «антенкою», яка уловлює сигнали оточення та відповідно до них змінює свої якості. Наприклад, коники одного з африканських видів за норми зелені. Але ті з них, що з’являються на світ з кладок яєць, які вижили під час

пожежі в савані, мають чорний колір. Це дає змогу новонародженим комахам залишатися живими, тому що, якби вони були зелені, їх на чорному тлі помітили б птахи. А їхні нащадки знову стають зеленими. Від умов розвитку може залежати навіть стать. Якщо кладка яєць алігатора розвивається за температури 300 С, приблизно

з половини вилуплюються самці, а з інших — самиці. Якщо ж розвиток відбувається за нижчої температури, з тих само яєць вилуплюються виключно самці, а за вищої — самиці. Зрозуміло, ці зміни жодним чином не пов’язані зі змінами на генетичному рівні. Їх називають епігенетичними. За сьогоденними уявленнями, епігенетична інформація доповнює і коригує основну, генетичну. Подібних прикладів дуже багато. Ґрунтуючись на них, англійський дослідник Алан Лукас наприкінці минулого століття розробив концепцію «раннього програмування», згідно з якою сигнали, які організм отримує з оточення протягом раннього розвитку, мають довготермінові (іноді — на все життя) наслідки та формують набір якостей (фенотип).

 

Відповідно до концепції програмування вчені здійснили низку досліджень, у яких, зокрема, виявили: тривалість життя людей залежить від того, у яку пору року вони народилися. Одне з цих досліджень проведене співробітниками Київського інституту геронтології. Вони проаналізували відомості про дати народження й смерті більше ніж 100 тис. киян. Виявилося, що люди, які народилися наприкінці року (особливо у грудні), живуть довше «квітневих-липневих» приблизно на 2,5 роки. Подібні дослідження були проведені ще в кількох країнах. Наймасштабнішу роботу здійснили вчені з Інституту Макса Планка (Німеччина). Вивчивши дані більше ніж мільйона жителів Данії й Австрії, вони, подібно до своїх київських колег, виявили, що люди, які народилися восени, жили довше, ніж «весняні». А от в Австралії, що знаходиться в Південній півкулі, картина була діаметрально протилежною — «весняні» виявилися довгожителями, а «осінні» — короткожителями. Цікаво, що для австралійців, які прожили на Зеленому континенті все життя, але народилися у Великій Британії, збереглася залежність тривалості життя від сезону народження, притаманна їхнім співвітчизникам з Північної півкулі. Це прекрасний доказ того, що сигнали, які організм отримує з оточення протягом раннього розвитку, завжди живуть у його «підсвідомості» — на рівні клітин, генів або якихось інших, доки невідомих, структур.

 

Остаточно пояснити феномен впливу дати народження на тривалість життя вчені не змогли. Цілком логічним видається припущення, що справа тут не у впливі планет, а в харчуванні вагітних мам. Адже внутрішньоутробний розвиток «весняно-літніх» дітей проходив за несприятливих умов (сезонного авітамінозу тощо), а після народження — у відносно сприятливих. У «осінньо-зимових» все навпаки. Дослідники припускають, що останній життєвий сценарій дозволяє жити довше. Але не все так просто, адже кілька досліджень, проведених в Італії, Португалії та Японії з метою вивчення зв’язку інтелектуального потенціалу людини з сезоном народження, виявили, що найвищі бали на іспитах одержують абітурієнти й студенти, які народилися у квітні-червні. До революційних перетворень у різних сферах людської діяльності схильні «літні». А от серед спортсменів професіоналів більше «осінніх». Чому так, наука відповісти не в змозі.