До сьогодні Парламентська асамблея Ради Європи має право вводити санкції на делегації тих країн, які порушують основні принципи Ради Європи. Зокрема, саме тому у 2014 та 2015 роках Асамблея обмежувала у правах делегацію РФ. Згодом у 2016 року Москва вирішила припинити брати участь у роботі ПАРЄ.
Крім того, торік росіяни припинили платити внески у бюджет РЄ, яке становить 7%. Ідею зняття санкцій під маскуванням "повернення до діалогу" одразу підтримав генсек Ради Європи Ягланд. Водночас Росія висунула ультиматум:"ми повернемось в ПАРЄ, якщо ви нам гарантуєте, що проти нас не будуть застосовані санкції". Саме це має забезпечити зміна до регламенту РЄ, за яку можуть проголосувати країни-члени Асамблеї на жовтневій сесії.
Тиждень.ua зібрав основну інформацію про можливе повернення російської делегації в ПАРЄ.
Схема РФ
Схему повернення російської делегації узгодили між собою генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд, країни-члени Асамблеї, які давно симпатизують Москві, та інші впливові західні країни (такі як ФРН). Позаяк вплив групи прихильників "повернення до діалогу" з РФ досить сильний.
Ще 29 червня Бюро ПАРЄ ухвалило рішення про термінову розробку рішення, яке дозволить повернути російську делегацію до роботи в Асамблеї та доручило регламентному комітету підготувати необхідний проект резолюції про зміну правил та процедур ПАРЄ. Однак остаточне рішення буде прийняте вже на жовтневій сесії.
"Бюро ПАРЄ всупереч звичайній процедурі підготовки рішень прискорило розгляд шантажистських вимог РФ в регламентному комітеті Асамблеї. Все вирішиться в жовтні на сесії ПАРЄ. Лоббі буде шалене. Реально, шанси 50/50 – чи залишиться ПАРЄ поважним органом, чи піддаватиметься шантажисту за відновлення фінансування і втратить повагу", – пояснив Ар’єв. Очільник "не бачить потреби далі працювати в самодискредитованій організації" у випадку повернення РФ в ПАРЄ у 2019 році.
Крім того, Росія продовжує фінансово стимулювати політсили в ПАРЄ для забезпечення підтримки під час голосування та просування своїх інтересів.
Що за зміни?
У разі підтримки відповідних змін процес введення обмежувальних заходів в Асамблеї буде або повністю скасований, або настільки ускладнений, що застосовувати санкції де-факто буде неможливо.
Зокрема, ПАРЄ втратить важелі впливу на держави, які грубо порушують принципи Ради Європи. За проектом резолюції планується підвищити до 2/3 кількість голосів, необхідних для запровадження санкцій. Ба більше, прихильники РФ мають на меті змінити процедуру таким чином, що російська делегація безпосередньо матиме змогу заблокувати сам розгляд питання, якщо збере необхідну кількість підписів у залі. При цьому у даному проекті узагалі немає згадки про РФ.
Позиція українського парламенту
Зокрема, співавтори вважають, що наявна система й так є ефективним механізмом контролю ПАРЄ за дотриманням державами-членами принципів та цінностей Ради Європи.
"Питання повноважень національних делегацій у Парламентській Асамблеї Ради Європи та прав, що отримують делегації за наявності повноважень, мають визначну роль для роботи Парламентської Асамблеї Ради Європи як практичні механізми провадження політики Ради Європи, контролю за дотриманням Статуту Ради Європи, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та широкого кола обов’язків та зобов’язань держав-членів Ради Європи", – йдеться у заяві.
За словами Ар’єва, ця постанова означає, що у випадку повернення російської делегації без вирішення питання Криму і Донбасу, Київ перегляне свої відносини з ПАРЄ.
"Рада Європа цінна своїми цінностями, даруйте за тавтологію. Інакше вона втрачає авторитет і довіру. Якщо політичні кризи вирішуються ламанням через коліно, то у підсумку, з уламків виросте багато нових криз. Саме це ми і намагаємося довести керівництву Ради Європи. З власного досвіду", – зауважив він.