10 січня в Женеві розпочались перемовили спеціально сформованих делегацій США та Росії. Напередодні основного дня перемовин, 9 січня держсекретар Ентоні Блінкен сказав, що він не очікує від цих розмов великого прогресу, адже його складно досягти "в атмосфері ескалації і з пістолетом, приставленим до голови України".
Також він сказав, що не вважає, ніби в Росії буде змога створити прецедент для нарощування сил на українському кордоні.
Наразі невідомо, про що говорять політики на перемовинах у Швейцарії. Reuters пише лише про поведінку заступників перед розмовою, звертаючи увагу на те, що вони навіть не потиснули руки: "Пара [політиків] встановила лише короткий зоровий контакт, коли позувала для фотографій напередодні".
Також згадуються твіти дипломатичної місії Росії та заступниці держсекретаря США Венді Шерман. Росіяни повідомили, що розмова буде "довгою та істотною". Шерман твітнула, що "США вислухають занепокоєння Росії та поділяться своїми власними".
Читайте також: «Напруга, яку не вдалося розвіяти» та «діалог глухих». Як західна преса відреагувала на перемовини Байдена і Путіна
Також 10 січня у Брюсселі пройшли засідання Комісії Україна-НАТО за участі секретаря Альянсу Єна Столтенберга та віцепрем'єр-міністерки України з питань європейської інтеграції Ольги Стефанішиною. Зустріч назначили раніше за розмову Росія-НАТО.
Grateful to Secretary General @jensstoltenberg & the Allies for convening this extraordinary meeting of NATO-Ukraine Commission ahead of NATO-Russia Council.Stressed that any discussions on security arrangements should start with the withdrawal of Russian troops from ?? territory pic.twitter.com/LtXQJlXyL7
— Olga Stefanishyna (@StefanishynaO) January 10, 2022
Ольга Стефанішина зазначила під час спільного брифінгу із Єном Столтенбергом, що євроатлантичний курс закріплений у Конституції України і не може бути предметом обговорень. Столтенберг сказав, що ця зустріч – нагода оцінити ситуацію та скоординувати дії перед розмовою НАТО із Росією.
Напередодні, увечері 9 січня відбулась двохгодинна розмова за робочою вечерею між заступницею держсекретаря США Венді Шерман та заступником міністра закордонних справ Сергія Рябкова. Рябков сказав у коментарі "Ріа Новини", що зустріч була "важкою, але діловою" та "приголомшливою". Чому саме "приголомшливою", заступник не пояснив.
Також повідомляється, що увечері Рябков виступить перед журналістами, де детально розповість про основний день перемовин. При цьому він також зазначив, що деякі сигнали з Вашингтону його розчарували і Росія не буде йти на жодні поступки.
12 січня у Брюселі мають відбутись перемовини Росія-НАТО за участі секретаря Альянсу Єна Столтенберга також стосовно "безпекових угод" РФ та щоб запобігти відкритому конфлікту через ситуацію в Україні. Росію представлятимуть заступники міністрів закордонних справ та оборони, військові та високопоставлені дипломати.
Російський "Інтерфакс" пише з посиланням на так звану "народну міліцію ДНР", що нібито через мабутні перемовини РФ та НАТО, на Донбасі загострились обстріли з боку ЗСУ 10 січня після довгого режиму тиші. При цьому, на сайті Збройних сил України в оперативній інформації щодо подій в районі ООС вказано, що за 9 січня зафіксовано вже три порушення режиму тиші з боку російських бойовиків, про які вже повідомлено ОБСЄ. Станом на 7 годину ранку, 10 січня порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.
13 січня також відбудеться засідання ОБСЄ за участі України, США та Росії. Як раніше повідомила у офіційній заяві Венді Шерман, початок розмови був 9 січня, 10 відбудеться основна частина перемовин, однак деякі питання зарезервовані до обговорення на 12 та 13 січня.
Читайте також: "Ризики повномасштабного нападу". Як розвивається сюжет про стягування російських військ до кордонів України
Раніше міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров заявляв російській пресі, що хоче після обговорення "безпекових угод" безпосередньо з НАТО та США, винести це питання на розгляд і в ОБСЄ, таким чином "вималювавши три треки" для обговорення документів, переданих на розгляд Альянсу та Сполученим Штатам щодо відмови від нарощування військової присутності близько до російських кордонів.
Усі ці зустрічі відбуваються через серйозну напруженість між Заходом та Росією, що з'явилась через нарощування військ біля українських кордонів у листопаді та грудні 2021 року. Кремль не пояснював для чого РФ стягує техніку та військових, однак пізніше прозвучали "занепокоєння" Росії щодо збільшення військового потенціалу НАТО у Східній Європі, що РФ розцінило як загрозу для безпеки. Після цього, 17 грудня з'явились проєкти угод, які передбачають відмову НАТО приймати Україну до Північноатлантичного альянсу. США у відповідь відмовились від підписання угод і зазначили, що без України рішення стосовно Києва прийматись не будуть.