Вже у перший день нової сесії Верховна Рада визначилася з датою
парламентських виборів – народні обранці продовжили собі повноваження на рік.
Переобиратимуть парламент у жовтні 2012 року. Тепер уся робота ВР буде
проходити під знаком підготовки до виборчої кампанії, а отже політсили (в першу
чергу представники парламентської більшості, які фактично і приймають рішення)
намагатимуться діяти так, щоб не втратити підтримку свого електорату. На порядку денному восьмої сесії низка суперечливих
законопроектів, що стосуються соціальної сфери: зокрема Трудовий та Житловий
кодекси, а також зміни в пенсійній системі. Ці документи вже викликають обурення
у багатьох простих українців, у тому
числі й тих, що на президентських виборах 2010-го підтримали Віктора Януковича.
І якщо зміни до пенсійного законодавства – вимога Міжнародного валютного фонду,
то палке бажання влади якомога швидше прийняти інші розроблені нею проекти
кодексів можна пояснити хіба що прагненням продемонструвати, що вона таки
працює. Так, наприклад, Україна живе за трудовим законодавством, прийнятим іще
за часу її перебування у складі СРСР. І прийняття нового ТК має
продемонструвати, що влада активно проводить реформи. Але це може виявитися
недостатнім аргументом для підтримки українцями провладної партії, якщо прийняття
цих законів означатиме погіршення для них соціальних умов. Тому зміни заплановані
у соціальній сфері владі краще затвердити їх у парламенті якомога швидше, уже у
перші дні чергової сесії. До парламентських виборів іще рік, і за цей час
виборці можливо забудуть про непопулярні кроки команди Януковича.
«Тиждень» спробував спрогнозувати, які законопроекти нардепи можуть
прийняти на восьмій сесії Верховної Ради.
Трудовий кодекс
Один із найбільш суперечливих законопроектів на порядку денному Верховної
Ради, який уже встиг викликати незадоволення і в найманих працівників і у
роботодавців: й одні, й інші стверджують, що документ звужує їхні права.
Наймані працівники побоюються, що нечіткість норм, які регулюють тривалість робочого
дня дадуть роботодавцю можливість необмежено його збільшувати його. Проект ТК однозначно
не визначає випробувальний термін – він може
коливатися від одного до шести місяців. Не врегульовано розмір заробітної плати
під час випробувального терміну працівника та термін попередження такого працівника
про звільнення. Роботодавці ж проти надання права робітникам «на участь в управлінні
юридичною особою».
Відтак, вади проекту ТК можуть стати не лише зручним приводом для опозиції
у черговий раз покритикувати владу, але і яблуком розбрату для парламентської
більшості. Адже у випадку, якщо з документу не зникнуть норми, що погіршують
становище робочого класу, комуністам доведеться обирати між інтересами власного
виборця (який на чергових парламентських виборах не пробачить Симоненку і Ко відвертого
відходу від комуністичних принципів) та лояльністю до партії влади.
Житловий кодекс
В незручне становище комуністів ставить і Житловий кодекс, який, зокрема,
має остаточно узаконити пеню за несвоєчасну оплату комунальних послуг (яку вже
запровадили, скасувавши відповідний мораторій від 1996 року) і визначити
процедуру вимушеного виселення громадян із помешкання. Документ дозволяє
переселення наймачів та власників житлових приміщень при реконструкції
мікрорайонів. Зокрема передбачено, що реалізація інвеспроектів щодо застарілого
житлового фонду може здійснюватися з викупом земельних ділянок або без нього. Крім
того, відсутність визначення поняття «застарілий житловий фонд» відкриває
простір для маніпуляцій з боку інвесторів і влади.
Пенсійна «реформа»
Зміни до
пенсійного законодавства, що передбачають зокрема збільшення пенсійного віку
для жінок скоріше за все будуть прийняті, оскільки пенсійна реформ є однією з
вимог МФВ. Щоправда законопроект про заходи щодо законодавчого забезпечення
реформування пенсійної системи, як й інші законопроекти, що стосуються
соціальної сфери, можуть призвести до протистояння між партіями-союзниками, що
складають парламентську більшість.
Закон «Про вищу освіту»
Пропри заяви заступника голови Адміністрації Президента Ганни Герман, що
Віктор Янукович не підпише законопроект про освіту у нинішній редакції (див. «Тиждень»
№ 4/2011), опозиційні
депутати переконані, що найближчим часом документ набуде чинності. Відтак
університети стануть повністю підконтрольними Міністерству освіти. А студентам
та їхнім батькам доведеться враховувати, що плата за навчання буде корегуватися відповідно до рівня
інфляції, а отже, щороку збільшуватись.
Закон «Про мови в Україні»
Торік влада так і не ризикнула винести на розгляд парламенту русифікаторський
закон про мови (за свідченням джерел він не мав шансів бути прийнятим, оскільки
противники його прийняття знайшлись навіть у Партії регіонів – Тиждень
нарахував біля десяти). Не
виключено, що закон спробують проштовхнути цього разу аби догодити Росії. Хоча
документ зазнає критики не тільки з боку українських експертів, а й міжнародної
спільноти. Так, зокрема на думку
верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кнута Воллебека,
законопроект майже повністю сфокусований на захисті й підтримці саме російської
мови та не пропонує адекватної підтримки іншим мовам меншин, а державну
українську мову фактично кинуто напризволяще.
Влада також має враховувати, що з прийняттям цього закону вона позбавить
себе можливості маніпулювати мовним питанням задля поліпшення рейтингу
напередодні парламентських виборів. До того ж від біло-блакитних може
відвернутися більш поміркована частина електорату.
Внесення змін до
законодавства про вибори
Після призначення дати парламентських виборів Верховна Рада перейде до
визначення правил гри, за якими їх проводять. Як прогнозують самі народні
обранці, до чинного виборчого законодавства будуть внесені зміни, спрямовані на
запровадження технологій, які влада успішно випробувала під час місцевих
виборів у жовтні 2010-го. Йдеться передусім про запровадження мажоритарно-пропорційної
системи, заборону брати учать у виборах блокам політичних партій та схему
формування виборчих комісій, яка створює умови для контролю виборчкомів
провладними партіями. Наразі йде робота над проектом Виборчого кодексу, який
отримав позитивні відгуки від Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанською комісією).
Парламентський комітет із питань державного будівництва та місцевого
самоврядування планує протягом восьмої сесії підготувати законопроект до
першого читання. Проте нардепи переконані, що до парламентських виборів кодекс
не приймуть, обмежаться внесенням змін до чинного законодавства.
Закон «Про всеукраїнський
референдум»
Частина депутатів
Верховної Ради припускає, що на порядку денному може знову з’явитися законопроект
про всеукраїнський референдум, який так і не встигли прийняти в другому читанні
на минулій сесії парламенту. Зокрема пропонувалося, що результати народного
волевиявлення за народною ініціативою є остаточними і не потребують
затвердження будь-яким органом державної влади. Наприклад, якщо на референдум
виноситься питання прийняття Конституції, новий Основний Закон, за який
проголосують більшість українців набиратиме чинність із дня оголошення
Центральною виборчою комісією результатів референдуму. На думку переважної
більшості експертів, якщо закон буде прийнятий у такому вигляді, влада під
соусом волі народу зможе проштовхнути будь-яке рішення, що зможе покращити її
життя вже сьогодні.