Які провадження цього року слідство передаватиме в суди?
— Нещодавно до суду було скеровано обвинувальний акт стосовно подій 18 лютого, зокрема щодо бійця харківського «Беркута», який звинувачується в застосуванні насильства до одного із сотників Майдану, котрий згодом потрапив під автомобіль. Якщо пам’ятаєте, тоді протестувальники захопили транспорт у вевешників, майданівець за кермом наїжджав на працівників міліції, потім розвернув машину й збив на смерть іншого майданівця. Ця особа також перебуває під судом, оскільки не вчинила жодних дій, щоб уникнути наїзду. Але тут підозрюваний може потрапити під закон про амністію, який у лютому 2014‑го ухвалила Верховна Рада.
Щодо побиття та викрадення автомайданівців, то 14 січня поточного року до суду направлено обвинувальний акт щодо командира другої роти київського «Беркута» за підозрою у вчиненні протиправних дій під час подій у Кріпосному провулку. Провадження передано до Печерського суду, але поки що не призначено розгляду. Також щодо подій 1 грудня і 18 лютого повідомлено про підозру колишньому командирові одного з територіальних підрозділів «Беркута», якому інкримінується вчинення протиправних дій щодо протестувальників. Приблизно в цей самий час плануємо направити до суду провадження стосовно ще трьох беркутівців із так званої Чорної роти, яким інкримінується участь у розстрілах 20 лютого.
Наскільки проблемною є ідентифікація силовиків, які були в урядовому кварталі наприкінці лютого 2014-го?
— Якщо беркутівці чи вевешники на відео в масках і шоломах, ідентифікація за допомогою експертизи практично неможлива. Якщо говорити про окремих підозрюваних, щодо яких є висновки експертиз, то там маски були опущені, можна роздивитися риси обличчя. До того ж один із них шульга, він єдиний, хто того дня тримав автомат під ліву руку. А загалом якщо слідство не може отримати ідентифікуючі експертизи бійців, то збираємо інші докази, як-от показання свідків, примітні рюкзаки, розгрузки, зброя в руках, можливі поранення.
Читайте також: Справи Майдану: чому все так повільно
Але ж зброю «Беркут» вивіз у невідомому напрямку…
— Вивезли не лише зброю. У підрозділі київського «Беркута» знищена документація щодо її закріплення та видачі. Однак накази про закріплення зброї за конкретними бійцями збереглися в ГУ МВС. До того ж викрали лише 25 одиниць — за кількістю людей, які були задіяні в урядовому кварталі. А в самій роті 96 осіб. До того ж ми вилучили експериментальні відстріли куль та гільз від цієї зброї.
Як просувається розслідування підпалу Будинку профспілок?
— Ми його розглядаємо в межах організації незаконної антитерористичної операції. У цьому провадженні проходить колишній начальник ГУ СБУ Києва та області. Документи щодо організації та проведення тієї «АТО» знищені. На думку слідства, у такий спосіб причетні до цієї операції особи намагалися захиститися, приховавши факт «АТО». Водночас є план, оприлюднений Геннадієм Москалем. Виходить так, що був створений штаб, якому підпорядковувалися всі підрозділи: МВС, «Беркут», внутрішні війська, спеціальні підрозділи. Саме на керівників цього штабу, згідно з підозрами, покладена відповідальність за події тієї ночі: і за штурм Майдану, і за пожежу в Будинку профспілок. Крім смертей протестувальників і завдання тілесних ушкоджень слідство інкримінує їм також загибель і поранення міліціонерів. Удень під час сутичок загинуло троє мітингувальників і ще понад 400 поранено. Поранені й убиті були й серед правоохоронців. Командувачі штабу «АТО» цю ситуацію цілком усвідомлювали, вони знали, що подальші їхні дії призведуть до кривавих сутичок, але все ж віддали наказ про антитерористичну
операцію.
Є остаточна версія щодо пожежі в Профспілках?
— Бійці «Альфи» пояснюють, що протестувальники кидали в них пляшки з пальною сумішшю. У нас немає допитаних майданівців, які підтвердили б чи спростували це твердження. Але якщо навіть так, у ситуації, коли на людей ідуть з автоматами Калашникова, у повній амуніції, а ззовні приміщення відбувається штурм і скоюються вбивства, вони починають захищатися й діяти в стані крайньої необхідності. У самій будівлі було більш як 20 осередків виникнення пожежі від стандартних пально-мастильних матеріалів. Тобто не було єдиного епіцентру, що вказував би на підпал в одному місці. Під час огляду будинку профспілок слідчі виявили лише двох загиблих.
Також слідство встановило, що саме силовики скоординовували в ніч із 18 на 19 лютого дії тітушків на розі Володимирської та Великої Житомирської.
Тобто на той момент МВС уже роздало тітушкам зброю?
— Саме щодо 18 лютого факт видачі табельної зброї не встановлений. За показаннями та з відеозаписів видно, що в тітушків була власна зброя, пістолети, яких немає на озброєнні в МВС. Увечері 18-го та в ніч на 19-те від міліції вони отримували кийки, щити й світлошумові гранати. Зброю ж зі складів МВС їм видали ввечері 20 лютого після того, як тодішній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко заявив про дозвіл міліції застосовувати зброю. Тітушки тоді отримали 408 одиниць АК і близько 80 тис. набоїв до них. Крім того, зброю видавали й міліціонерам. Тобто був реальний намір масштабного її застосування проти активістів. На щастя, кінцевого наказу не віддали.
Читайте також: Справа Зінченка-Аброськіна: допити тривають
Скільки міліціонерів загинуло на Майдані?
—13 силовиків загинуло, 215 дістало вогнепальні поранення. Але наразі підозри нікому не повідомлено. Проти працівників МВС використовували пістолети, револьвери, різні види мисливської зброї, були кулі 5,45, як від АК. Не можна сказати, що активісти використовували системно якийсь один вид зброї. Ну й слід зазначити, що вбивства та поранення міліціонерів почалися після 14-ї години 18 лютого, тобто вже після перших убивств та поранень майданівців. Зокрема, силовики застосували проти людей мисливські набої, якими заряджали помпові рушниці. Також був розгін у Маріїнці спільно з тітушками. І лише коли міліція і влада перейшли межу, протестувальники стали використовувати вогнепальну зброю.
Вбивці Нігояна, Жизневського та Сеника встановлені?
— На жаль, поки що ці злочини не розкриті, не встановлені особи, які стріляли. Нігояна вбила картеч, у Жизневського й Сеника поранення патроном для примусової зупинки транспортних засобів. Він є на озброєнні в міліції і не продається у вільному доступі.
Яка ситуація з викраденням Луценка й Вербицького?
— Справою Вербицького займаються слідчі МВС, і провадження в них. Вони показували реальні результати, тому не було підстав забирати в них провадження. На сьогодні встановлено 13 осіб, які причетні до цього злочину, 11 розшукують. У справі побиття Тетяни Чорновіл, до речі, також уже є підозрювані — їх п’ятеро. До суду направлено обвинувальний акт щодо двох осіб, зокрема щодо водія авто. Зі зрозумілих причин більше деталей повідомити не можу. Хіба додам, що
підозрювані в організації злочинів проти Луценка — Вербицького проходять у нас також як організатори та координатори загонів тітушків.
Чи побачимо ми за ґратами Єфремова та інших регіоналів, причетних до подій Майдану?
— Щодо драконівських законів провадження вже в суді. Депутатам інкримінують ухвалення законів у злочинний спосіб, точніше організацію видимості ухвалення законів та підробку документів. А також те, що в результаті їхніх протиправних дій відбулася ескалація між силовиками й протестувальниками. Щодо вироку Єфремову, то це виключна компетенція суду. Але ситуація складна. Йому інкриміновано ст. 364 (зловживання службовим становищем) і ст. 366 (службова підробка). У травні 2014 року з’явився закон, яким у примітку до ст. 364 внесли зміни, що дозволяють притягати посадовця до кримінальної відповідальності лише за умови, що завдану шкоду можна оцінити матеріально, грошима. У законі ж зазначено, що він зворотної дії немає. Тобто деяких чиновників, які зловживали службовим становищем, у справі того самого Майдану притягувати до кримінальної відповідальності можна. Однак у Кримінальному процесуальному кодексі та Конституції записано, що закон, який пом’якшує відповідальність, має зворотну дію.
Читайте також: Справа Зінченка-Аброськіна. Перші потерпілі
Автором цих змін (у примітці до ст. 364) був депутат Антон Яценко. Того дня Рада голосувала пакет законів щодо візової лібералізації, він стосувався великої кількості питань. Нам вдалося установити, що депутати в очі не бачили тих змін, а до таблиці їх внесли вже після голосування. За цим фактом ми навіть провадження зареєстрували. Проте, щоб досягти результату, необхідні детальні показання від депутатів. Але вони їх не дають. І це зрозуміло. Як на мене, такі історії у ВР відбуваються із завидною регулярністю. Згадані зміни призвели до того, що й за ст. 365 КК (перевищення службових повноважень), яка інкримінується правоохоронцям у випадку неправомірного застосування насильства, коли немає матеріальної шкоди, існує загроза, що силовиків можуть виправдати. Я порушував ці питання на різних рівнях, щоб визнати голосування за ті зміни такими, що не відбувалися, але мене не підтримали. Начебто процедури немає.
Чи буде заочне засудження високопосадовців часів Януковича?
— Інтерпол відмовляє в оголошенні в міжнародний розшук у всіх випадках притягнення до відповідальності посадовців чи правоохоронців за злочини під час протестних акцій. А це обов’язкова умова для початку процедури й направлення провадження до суду. Законопроект, яким скасовувалася б прив’язка до міжнародного розшуку, а залишався б тільки державний розшук, кілька разів голосували в першому читанні, але такі зміни не знайшли підтримки в народних депутатів. Стосовно того самого Януковича в нас шість проваджень, у яких повідомлено про підозру. Регулярно надсилаємо запити до Росії щодо екстрадиції та нагадування з цього приводу. У жодному випадку відповіді немає. Хоча після нашого звернення генпрокурор РФ у пресі заявив, що Януковича не видаватимуть, але офіційної відповіді не надіслав. Щодо економічних епізодів дозвіл на міжнародний розшук дають. У восьми випадках зверталися до суду по дозвіл на початок спеціального провадження, яке неофіційно називають «процедурою заочного засудження». По заочному в нас є дозволи суду на здійснення спеціального розслідування щодо Януковича, Богатирьової, її заступника, заступника Клименка. До кінця року, сподіваюся, почнуться засідання по Укртелекому: там підозра Юрію Колобову, він затриманий в Іспанії. Також із травня 2015‑го розглядаємо клопотання прокурора щодо надання дозволу на початок процедури заочного засудження щодо Арбузова й Клименка, але там постійні відводи від адвокатів. Судді ж не поспішають, хоча могли б пришвидшитися, якби засідання призначалися щодня.
Наскільки російський слід присутній у подіях на Майдані?
— Ми отримали документи від СБУ щодо приїзду до України в грудні, січні й лютому представників ФСБ і радника глави Адміністрації Путіна Суркова. 20 лютого вони прилетіли приблизно о 19-й годині, тобто вже після вчинених розстрілів. Інформація, яку ми отримали від СБУ, стосується їхнього переміщення і дій, які полягали в «ознайомленні» із ситуацією. Все.
Але слідство перевіряє вплив представників РФ на високопосадовців чи правоохоронців і намагання скерувати ситуацію в певне русло. Ефесбешники були на Майдані. Есбеушники, яких ми допитали, пояснювали, що візит росіян був лише «ознайомчим», щоб зібрати інформацію про протест у Києві.
Читайте також: Справа «беркутів»: суд must go on
А як щодо «гуманітарної допомоги» від Росії під час протестів? Йшлося про передачу Україні спецзасобів.
— Так, Росія надавала Україні спецзасоби як «гуманітарку», зокрема світлошумові та газові гранати тощо, аби їх використовували проти протестувальників. Але ці спецзасоби не пройшли перевірки українського МОЗ на безпечність, тож не мали права застосовуватися. Чи була така перевірка в РФ, невідомо. Зустрічі Суркова з Януковичем теж складно підтвердити. Точно можу сказати, що 18–20 лютого були дзвінки з російських номерів Януковичу. Сам Путін в інтерв’ю розповідав, що після 21 лютого координував його переміщення Україною. Не виключений вплив російського керівництва на колишнього президента й у попередні місяці. Тому так, перевірка російського сліду триває. Питання в тому, наскільки він вплинув на розвиток подій під час Майдану.
Що сталося з документами у справі Тимошенко, які знайшли в будинку Пшонки?
— Ми виявили в цьому будинку документи, що стосувалися фірми «Скаден», яка складала звіт щодо розгляду Європейським судом скарги Тимошенко на незаконне затримання та притягнення до кримінальної відповідальності в газовій справі. Йшлося про оцінку самої скарги й законності рішення. Слідство встановило, що на замовлення звіту держава витратила близько $1 млн. Але на час залучення згаданої іноземної юридичної фірми цей висновок у самому Європейському суді вже не можна було використати, оскільки судді пішли в нарадчу кімнату. За версією слідства він робився радше для піару та подальшого виправдання в разі рішення на користь Тимошенко. За незаконне замовлення цих робіт та витрату коштів на їх оплату повідомлена підозра Лавриновичу та його заступникові.
Ви пройшли люстрацію?
— Усі наші слідчі пройшли. На сайті ГПУ є всі дані, документи можна подивитися. І щодо мене також.
До вас не було запитань через справу Тимошенко?
— Ні, перевірка ж стосувалася проваджень щодо Майдану. Так, до січня 2011 року протягом певного часу я займався кримінальною справою Тимошенко. На початковому етапі пред’являв обвинувачення щодо кіотських коштів на підставі висновків судових експертиз про встановлену шкоду. Коли ж розібрався детальніше, виявив, що обвинувачення не підтверджуються об’єктивними доказами. Доповів про це керівництву, після чого мене відсторонили від подальшого розслідування. Також мав займатися епізодом із закупівлею автомобілів швидкої. У цій справі теж вказав керівництву на відсутність підстав для пред’явлення Тимошенко обвинувачення. І знову був відсторонений від розслідування. До справи Щербаня мене вже не залучали. Думаю,
записали в «ідеологічно ненадійні».
Чи досі є небезпека для вашої слідчої групи через створення Державного бюро розслідувань (ДБР)? В Адміністрації президента заявили, що загроз для майданівських проваджень немає, а слідчі можуть продовжувати свою роботу.
— У законі написано, що слідчі здійснюють повноваження до набрання чинності ч. 4 ст. 216. Вона регулює підслідність проваджень слідчим ДБР. Інший абзац говорить про те, що ця частина набирає сили з початком діяльності ДБР. У законі також зазначено, що Кабмін має створити Бюро до 1 березня. І в будь-якому разі, навіть якщо не встигнуть, із 1 березня воно вважається створеним. Є чіткі підстави думати, що слідчі прокуратури втрачають повноваження. Навіть якщо відкласти набрання законом чинності на місяць-два, до ДБР увійде не більше ніж 30% слідчих прокуратури, не більше ніж 20% інших слідчих і 50% юристів «з вулиці». Тобто законодавець замість того, щоб забезпечити належний перехідний період, аби уникнути перешкод у розслідуванні справ Майдану, фактично каже нашим слідчим: припиняйте розслідування й ставайте в конкурсну чергу.
Подібна ситуація була під час створення Національного антикорупційного бюро, коли на півтора місяця робота зупинилася в справах щодо екс-високопосадовців. Зараз може виникнути аналогічна. Іноді запитуєш себе: а чи не ставлять нам палиці в колеса умисно?
————————————-
Сергій Горбатюк народився 20 червня 1973 року. Працювати в прокуратурі почав у липні 1995-го, на слідстві з 1996-го. З 2004-го по 2014-й — слідчий, старший слідчий в особливо важливих справах ГПУ. Займався резонансними провадженнями, зокрема щодо Павла Лазаренка та Юлії Тимошенко. Розслідував справу щодо знущання над Михайлом Гаврилюком. 18 грудня 2014 року очолив управління спецрозслідувань ГПУ.