Сергеюс Муравйовас: «Антикорупція – це менеджмент ризиків»

Світ
28 Квітня 2017, 13:01

Активне втручання антикорупційних організацій в діяльність оборонного відомства може призвести до тимчасового уповільнення його роботи та навіть зупинки. В умовах війни це просто неможливо, як і залишати все, як було. Яким чином на Ваш погляд можна подолати цю дилему?

На мій погляд, власне сам термін «боротьба з корупцією» він не зовсім коректний. Адже коли ти борешся з чимось, ти дуже недалекоглядний, захоплений емоціями моменту  і не здатний розуміти перспективу. Часто це заважає побачити справжню мету, яку необхідно досягти. Тому антикорупційні заходи не повинні бути швидкоплинними, це радше марафон. Важливо розуміти, якщо починати працювати в сфері антикорупції, це в будь-якому разі тривале завдання. І необхідно розуміти, що це означає з точки зору ресурсів, зобов’язань і яких результатів хочеться досягти. Якщо це не розуміти і робити більш поверхнево, напевно, краще взагалі нічого не робити. Тому що створювати певні очікування, які не можуть бути виконані, означає ще більш розчарувати людей і втратити дивіденди репутації, як політика чи держслужбовця.

Що стосується сфери оборони, ми у Литві теж дуже багато працюємо над цим питанням в Transparency International Литва. Мені здається, що це дуже важлива тема. І я дуже радий, що наша армія, наше Міністерство оборони краю (МОК) розуміє це. В нас дуже конструктивне та продуктивне партнерство з цими інституціями, за останні роки вони взяли до уваги дуже багато наших зауважень, кілька наших пропозицій зараз потрапили до антикорупційної програми МОК. Мені здається,  що наша армія, наші спеціалісти, які працюють в сфері оборони країни розуміють, що антикорупція є невід’ємною частиною нашої безпеки. Погодьтеся, коли країна корумпована і корумпована система оборони – це робить нас вразливими. Радий, що наші політики розуміють антикорупцію саме через таку призму, нам це питання також дуже важливе.

Часто корупційні ризики ховаються за вимогами таємності, що притаманні оборонній сфері…

Звичайно, завжди будуть залишатися такі теми, які повинні бути таємними. Дуже важливо домовитися, коли на якомусь документі з’являється гриф таємності, а коли цим не треба зловживати. І дуже важливо знати критерії, за якими держава, люди які ухвалюють ці рішення, розділяють що буде доступно громадськості, а що ні. Саме тому я пропоную дивитися на антикорупцію, як на менеджмент ризиків. Тобто насправді ми всі хочемо зробити так, щоб ризиків корупції в сфері оборони та захисту наших країн було якнайменше. Мені дуже складно уявити інший сценарій, як платнику податків, людині, яка хоче відчувати себе у безпеці. Я хочу знати, що моя армія мене захистить в разі потреби за мої гроші, і держава робить усе можливе для цього. Але кожна країна та кожний уряд повинен сам знайти відповідь на питання, де межа між громадським контролем і таємністю. В Литві ми багато дискутуємо на рахунок того скільки інформації і якого типу потрібно знати.

Читайте також: Антикорупційний вальс

Наприклад, нещодавно ми дуже активно обговорювали питання закупівлі партії БТРів для армії. І ця тема була важливою тому, що мова йшла про найбільший контракт за всі часи незалежності країни (мова йде про придбання Литвою в 2016 році 88 колісних бронетранспортерів Boxer виробництва німецького концерну ARTEC на суму більше 385 млн євро – Ред.). Ця покупка проходила за таємними правилами, які відрізнялися від інших державних закупівель для армії. І всі розуміли, що ми не все повинні знати. Однак, мова йде про дуже великі гроші, тому все ж таки деякі речі нам знати треба. При цьому дуже важливо хто і що знає, чому він допущений до цієї інформації і як визначені ці правила. Якщо буде болото і не буде ніяких даних, чи будуть відомі лише різні частини інформації – з’явиться можливість для зловживань.

Ми всі хочемо зробити так, щоб ризиків корупції в сфері оборони та захисту наших країн було якнайменше. Мені дуже складно уявити інший сценарій, як платнику податків, людині, яка хоче відчувати себе у безпеці.

Ми розуміємо, що за різними оцінками, сфера озброєння є найбільш корумпованою в світі, тут багато інтересів і великі суми. Ми, як платники податків, зацікавлені в тому, щоб люди, задіяні в цій сфері виконували свої обов’язки без порушень наших інтересів. Нам не треба знати все, але треба домовитися про правила гри і бачити основні напрямки роботи, для кращого розуміння ситуації. Тим не менш, багато закупівель в сфері оборони не повинні бути засекречені. І ми бачимо все більше прикладів, коли  грифом «цілком таємно» зловживають. Добре, що все більше спеціалістів оборонної сфери розуміють, що прозорість є ефективним засобом для профілактики корупції. Якщо в тендері на білизну чи продукти для військових буде брати участь більше постачальників, збільшується ймовірність отримати меншу ціну і кращу якість. Це означає, що наші військові будуть краще себе почувати, і для нас це дуже важливо. При цьому зрозуміло, що коли мова йде про білизну, необов’язково, щоб був лише один виробник. Можу навести такий приклад, нещодавно з армією був пов'язаний скандал про «золоті» ложки. Армія придбала столові прибори для військових по значно завищеній ціні, тому що компанія-постачальник змогла знайти певні лазівки у законодавстві. Ми про це дізналися тому що певна інформація стала публічною. Зараз під тиском суспільства, закупівлю було призупинено, ведеться слідство. Отже певні речі варто знати. Коли дізнаєшся про корупцію в такому чутливому секторі, як оборона, це може нанести серйозний удар по моралі населення, по його вірі в те, що політики і держслужбовці справді хочуть зробити добре. А якщо вони роблять погано для власної країни, тоді на чию користь вони працюють?

Що можна зробити за досвідом Литви в нашій країни для подолання корупції в сфері безпеки та оборони?

Ми багато років спілкуємося з нашими колегами в МОК,  з приватним сектором, асоціаціями литовських компаній, що працюють в цій сфері. Я радий, що все більше приватних підприємств розуміють необхідність дотримання стандартів прозорості. Це робиться з метою профілактики, і це може бути їхньою перевагою. Хоча дуже часто бізнес не хоче приділяти цьому питанню достатньої уваги. В той же час зрозуміло, що державні компанії є основним гравцем на цьому ринку. Тому політики мають всі можливості сказати і показати своїми реальними справами, що антикорупція для них важлива. Наш уряд має доволі непогану антикорупційну програму. Приємний той факт, що новий міністр оборони планує і надалі збільшувати прозорість відомства, в тому числі його закупівлі. Саме такі кроки важливі, якщо в довгостроковій перспективі  хочеться мати довіру людей до державного сектору. Вони можуть довіряти політикам, можуть бути їхніми справжніми прихильниками, коли будуть почувати себе у безпеці. Тому будь-який скандал в сфері оборони має гірші наслідки, адже люди починають хвилюватися.

Читайте також: Корупція в оборонному секторі – другий найсильніший ворог України

Особливо зараз, коли країни Балтійського регіону не дуже спокійно себе почувають через наявні загрози гібридної війни з Росією?

Фінансування сектора оборони зростає і буде надалі зростати. І мені здається, що керівництво армії зрозуміло, що зі збільшенням грошей зростають і корупційні ризики. Не тільки тому що якісь чиновник вкраде більше, а й тому, що на ринок країни можуть прийти компанії, які грають не зовсім чесно. Саме тому треба більше зусиль докласти до превенції. З цим не жартують. Краще передбачити заздалегідь і зробити так, щоб проблеми взагалі не з’явилися. Набагато гірше розбиратися, коли все вже трапилося. І армія повинна приділяти більше уваги ніж інші відомства.

Яким чином відбувається ваша взаємодія з МОК і чи потрібні в такому відомстві волонтерські або громадські організації?

Існує інспекція при МОК, як займається антикорупційними питаннями. І в цьому, на мій погляд, повинні бути зацікавлені саме представники армії. Зі сторони громадськості можна лише задати якісь уточнюючі питання або запропонувати кращі механізми. Наївно думати, що зовнішня організація буде той срібною кулею, яка вб’є перевертня і вирішить всі проблеми. Успіх можливий лише за умови бажання людей всередині відомства.

Як можна заохотити держслужбовців до сумлінної  та чесної праці?

А вони повинні бути зацікавлені, адже вони повинні звітувати про свою роботу, їх будуть оцінювати по об’єктивним критеріям і у разі невиконання своїх обов'язків вони будуть нести відповідальність, юридичну або репутаційну. В Литві репутація набуває все більше значення. Від чиновника, який мав порушення, зараз очікують відставку навіть за відсутності судових справ. В Литві ми вважаємо дуже важливим мати конкретні і об’єктивні критерії оцінки, які вже давно використовуються в бізнес-середовищі. Терміни-ресурси-результати, все просто. Зрозуміло, що окремим політикам невигідно про це говорити, але все йде до того, що не буде для держслужбовців іншого шляху, якщо вони хочуть бути часткою прогресивного середовища. А людей, які цінують конкретні справи і результат стає все більше. І довіру таких люде ще треба заслужити. Простий піар в газетах чи на екранах вже не працює, громадяни хочуть відчути зміни на собі. Люди втомилися чекати. І ця тенденція, на мій погляд, буде лише посилюватися.

Читайте також: Велика годівниця. Державний сектор, як джерело корупційного збагачення

————————————————————————–

Сергеюс Муравйовас Має три вищі освіти, зокрема з міжнародного права та політології. З 2006 по 2008 рік був менеджером проектів у Transparency International Литва. З 2008 року – виконавчий директор цієї організації. Як представник Литви залучався до створення Антикорупційного звіту Єврокомісії. Викладає корпоративне управління та методи запобігання та протидії корупції у Вільнюському університеті менеджменту та економіки.