В Україні з її олігархономікою цю аксіому в певних колах, схоже, воліли б якщо не замовчати, то принаймні маргіналізувати. І не дивно, що до таких спроб вдаються структури олігархів. Зокрема, фонд Ріната Ахметова «Ефективне управління» нещодавно організував дебати на тему «Для розвитку української економіки середній клас не обов’язковий». Звучить як аксіома, яка не підлягає запереченню.
Цікаво, що одним із головних захисників цієї тези обрали Бориса Ложкіна, президента UMH Group, що, зокрема, видає такі журнали, як «Корреспондент» і «Фокус», більшість читачів котрих саме до середнього класу й належать. Тож на перший погляд бачилося дуже дивним, що організатори заходу обрали його головним адептом олігархічної моделі економіки. Утім, підігрування цього пана владі та її спонсорам стає вже правилом – досить пригадати його активну участь в організації Всесвітнього форуму редакторів, який відбувся торік у Києві під патронатом президента Януковича і який влада спробувала використати для відбілювання іміджу гаранта за допомогою закордонних медійників (див. Тиждень, № 36/2012). Показово також, що модерував захід Борис Краснянський, який має пряме відношення до іншого українського олігарха (є керуючим директором групи компаній Group DF Дмитра Фірташа).
Власне, серйозної економічної дискусії і не було. Серед чотирьох спікерів у дебатах фігурувало двоє гостей із Росії: бізнес-консультанти Сєрґєй Воробьйов (начебто на боці «середнього класу» разом із президентом Київської школи економіки Павлом Шереметом) та Міхаіл Хазін (як і Ложкін, ратував за олігархів).
Загалом ніхто із промовців не порушив жодного серйозного економічного питання, яке випливало б із заявленої теми «дебатів», наприклад, чому за останні 20 із гаком років в Україні жодна з альтернатив середньому класу (червоний директорат, а потім олігархат) так і не спромоглася забезпечити суттєвого економічного зростання. Ложкін із Хазіним про це ввічливо промовчали, а їхні опоненти зосередилися на загальниках. Вочевидь, зміст і мета заходу полягали якраз не у тому, щоб знайти відповіді на ключові для України питання й когось у чомусь переконати, а просто в тому, щоб закинути маніпулятивну тезу у вигляді теми дискусії в інформпростір.