Після газової кризи 2009 року Європа підготувалася подібних інцидентів, і від перебоїв з газопостачанням з Росії постраждає лише Болгарія. Про це свідчать дані дослідження, нещодавно проведеного Інститутом енергетичної економіки при університеті Кельну.
Співавторами детального аналізу, висновки якого помістилися на 120 сторінках, стали Мігель Мартінес, Мартін Палетар та Харальд Хекінг. Науковці стверджують, що у випадку нового газового конфлікту між Києвом та Москвою та пов’язаних з ним збоїв газопостачання, найбільше постраждають Україна, Туреччина і Македонія.
Відповідно до даних дослідження, серед усіх 28 країн ЄС потенційна газова криза завдасть значних збитків лише Болгарії. До певної міри залежними від російського газу залишаються Угорщина, Австрія, Словаччина і Чехія, однак у випадку збоїв у постачанні вони зможуть компенсувати нестачу палива, використовуючи інші джерела. Крім того, деякі труднощі з імпортозаміщенням можуть спіткати Словенію та Грецію.
За висновками науковців, підвищенню рівня енергетичної безпеки Європи посприяли декілька ключових факторів. Зокрема, цьому посприяла розбудова інфраструктури, завдяки якій стало можливим зробити суттєві запаси палива. Також покращився доступ до альтернативних поставок, включно із СПГ та новими шляхами імпорту з РФ на зразок «Північного потоку». Крім того, в період з 2009 по 2014 роки зросла пропускна здатність внутрішньо європейських мереж, що дозволяє в разі збою транспортувати значні обсяги газу між країнами ЄС. Разом з тим з 2009 року Європа провадить послідовну регуляторну політику задля енергетичної безпеки.
Нагадаємо, раніше в Єврокомісії заявляли, що країни-члени ЄС добре підготувалися до можливої газової кризи.
Читайте також: Стратегія енергетичного союзу ЄС: факти та цифри