З близько 120 творчих проектів було обрано для державної підтримки 37 кінокартин. 34 з них зніматимуть українські режисери.
Власне про українські реалії українською мовою за участі українських акторів розповідатимуть близько 75% із них. Решта вироблятимуться у копродукції з іншими країнами, зокрема з Швецією та Росією за участю шведських і російських акторів.
За словами голови Державної служби кінематографії Катерини Копилової, цей конкурс був найпрозорішим за всю історію незалежної країни.
Півроку кіновідомство вивчало досвід інших європейських країн із проведення конкурсів кінопроектів. Відтак було створено експертну комісію з 14-15 експертів, що в два тури здійснювала селекцію творчих пропозицій режисерів та продюсерів.
У першому турі кожний проект перечитували мінімум сім експертів, які висловлювалися за чи проти. У другому турі було організовано чотири сесії, присвячені, відповідно, документалістиці, ігровому кіно, анімації та режисерським дебютам.
Однак, як з'ясувалося, у складі експертної комісії працювали кінематографісти, чиї проекти брали участь у конкурсі. Приміром, у ній була задіяна продюсер авторського документального кіно Світлана Зінов'єва, чиї проекти розглядала комісія.
У Держслужбі запевняють, що такі кінематографісти не брали участь у тих сесіях другого туру, де шляхом рейтингового оцінювання визначалася доля їхніх проектів. Але в першому турі, де ще не було таких окремих сесій, вони також були залучені до оцінювання.
Зауважмо, що за попередні два роки держава профінансувала 78 стрічок, з яких 13 узагалі ніде не показали.
70 млн гривень, виділених цьогоріч державою на кіно, не достатньо, щоб були повністю профінансовані повнометражні ігрові стрічки. Продюсери мають шукати додаткові кошти.