Зараз будівля СБУ виглядає жалюгідно – шибки потрощені, двері виламані, напис «Служба безпеки» на фасаді збитий, герб України ще тримається,хоча його неодноразово намагалися зірвати зі стіни. Над спорудою підійнятий російський прапор. Вулиця Радянська біля будинку з обох боків перегороджена барикадами: . покришки, мішки з піском, частини огорож та будівельних парканів. З одного боку через дорогу протягнутий колючий дріт. Це центральна вулиця міста – отже усі транспортні потоки їдуть в об’їзд. Це викликає обурення у водіїв та пасажирів громадського транспорту. «В Росію ще не вступили, а затори вже московські», – іронічно говорить один з водіїв. В цілому луганські пересічні громадяни особливої солідарності з учасниками захоплення не відчувають. Люди намагаються якомога швидше пройти позв зону барикад. Міліції навколо майже немає – лише пости ДАІ, що керують рухом транспорту.
На сходинках будівлі СБУ триває перманентний мітинг, грає музика – гімн Радянського Союзу (саме СРСР, а не Росії) змінюється російським правим репом про «русский будь трезвым» и «чужаки захватили землю славян». Ця еклектика відчувається і в виступах ораторів – від комуністичних гасел про утиски трудящих до ультраправих гасел про «русский мір». Гасла «федералізації» та «референдуму» більшістю сприймається, як синоніми приєднання до Росії. Ораторів, які намагаються говорити, хоч щось про цілісність України,одразу проганяють від мікрофону.
Читайте також: Кара для сепаратистів і люстрація суддів розхитали парламентську більшість
Поруч зі мною у розсіяному натовпі біля будівлі СБУ стоїть типовий люмпен-пролетар зі своєю подругою. Обидва бідно вдягнені й напідпитку, з «колорадськими» стрічками на одязі. Це типові представники «масовки», що зібралась біля СБУ. Уривчасті вигуки чергового оратора вони кумедно коментують: «Правильно каже, о, добре, Росія, це він вірно говорить». Під час чергового скандування «Луганськ-Росія» повз проходить якісь студент, який вигукує «Слава Україні», по натовпу проходить немов електричний струм, усі озираються у пошуках «провокатора». Сусіда-люмпен починає «бикувати»: «Я йому зараз голову відіб’ю, яка ще Україна, тут Росія!».
Алкоголь є справжнім лихо для учасників мітингу біля СБУ. Попри заклики керівників поводитись достойно, багато хто сприймає «народне повстання», як можливість спокійно «побухати» у центрі міста, адже в межах барикад немає міліції. Місцева самооборона ображається на журналістів, буцімто вони спеціально фотографують нетверезих протестувальників, але факт залишається фактом – п’яних та агресивних «русскомірцев» дуже багато. Взагалі реакція на пресу та будь-яке документування подій дуже негативна. Так, під час штурму СБУ постраждав оператор обласного телебачення Олексій Мовсесян, фотографам та стрімерам постійно погрожують розбити камери, у активістки Луганського Євромайдана Юлії Красильнікової агресивні самооборонці відібрали флеш-карту з фотоапарату.
Більшість масовки, яка постійно знаходиться біля будівлі, це мешканці області. Вони погано орієнтуються у місті, тому часто саме їх приймають за російських «туристів». Росіяни якщо й є, то знаходяться у будівлі та не «світяться».
Читайте також: Світ про сепаратизм в Україні: кримські борги, російські агенти та історичні паралелі
Я зустрів людей, які приїхали з шахтарських Ровеньків та Антрациту. «Хто нас привіз? Ніхто, ми самі приїхали. Бо ми за Росію», – каже чоловік у чорній шкіряній куртці. У розмову втручається пенсіонер: «Ми усі місцеві, це бандерівські канали брешуть, що тут з Росії понаїхали». На фоні розмови, оратор, що заволодів «вільним» мікрофоном повідомляє, що він приїхав із Запоріжжя, аби підтримати Луганськ. Один з автобусів с якого вивантажують покришки для барикад – з кримськими номерами, на його борті написано «12 років на ринку розваг Сімферополя».
«Самооборонці» на барикадах – молоді хлопці у камуфляжі з «колорадськими» стрічками, у балаклавах, озброєні палицями та битами, також більш схожі на місцеву гопоту. До них постійно підходять знайомі хлопці та дівчата «з району», пригощають пивом та сигаретами.
Ще одна характерна риса, після арешту місцевого «народного губернатора» Харітонова, цей виступ сепаратистів відбувається максимально анонімно – люди, що сидять у будівлі СБУ записують свої відеозвернення у масках, ніякого явного лідеру протесту немає.В загалі інформація про події в будівлі дуже контраверсійна. Потрапити до будівлі журналістам неможливо, а тому події стрімко міфологізуються обома сторонами.
Навіть, офіційна інформація не викликає довіри. Так, джерела СБУ повідомили, що всередині знаходяться заручники, а саму будівлю заміновано. Достовірність цієї інформації викликає сумнів, адже досі не повідомлено, що за особи входять або входили до складу заручників. Обласна прес-служба МВС вже офіційно спростувала як повідомлення про заручників, та й факт мінування будинку.
Читайте також: Брифінг МВС, СБУ та прокуратури: "Беркут", що ховається у Криму, допомога ФСБ та вагітні дружини катів
Кандидат у Президенти Сергій Тігіпко, який був на переговорах з представниками сепаратистів, повідомив, що будинок утримують громадяни України, відставні офіцери-десантники та прикордонники . Цю інформацію підтверджує й наше джерело у правоохоронних органах: «У будинку місцеві відставні силовики. Це найманці, які отримують по 500 доларів за кожну добу «облоги». Куратори координують їх діяльність дистанційно. Підтверджень тому що кадрові працівники російських спецслужб знаходяться у будівлі СБУ наразі немає».
Чисельність боєздатних людей у будівлі оцінюють у 300-500 осіб. Рівень їх озброєності залежить від долі арсеналу будівлі СБУ. За деякими неофіційними даними, більшу частину зброї було вивезено заздалегідь, адже місцеві силовики були обізнані у планах сепаратистів.
Щодо замовників акції у місцевому експертному середовищі домінують дві думки: по-перше, це власне російські спецслужби, які через свою агентуру, провокують дестабілізацію у прикордонному регіоні України, по-друге, це місцева еліта на чолі з Олександром Єфремовим, яка таким чином шантажує Київ. На користь другої версії працює вдавана безпорадність місцевих силовиків, які фактично розв’язали руки сепаратистам, здавши їм будівлю СБУ та не проводячи активних дій по її звільненню від нападників.
Зараз у Луганську панує тривожний статус-кво, сепаратисти не чинять спроб захопити інші адміністративні споруди, місцева влада веде переговори з ватажками сепаратистів, не переходячи до активних дій. Водночас, сепаратисти постійно готуються до можливого штурму, розбираючи бруківку та виготовляючи «коктейлі Молотова», дякуючи масовці, тари для нього більше, ніж потрібно.