На Балканах знову пахне порохом – спроба влади Косова взяти 26 липня під контроль два митні пункти на населеній сербами півночі краю закінчилася заворушеннями. Спецоперацію косовського спецназу «Роса» очолив сам прем’єр Хашим Тачі. Це свавілля, яке порушило статус-кво у краї, обурило ЄС і США. Аби врегулювати ситуацію, втрутилися сили НАТО – KFOR – і взяли під контроль митні пости на кордоні Косова із Сербією.
ЗАПІЗНІЛЕ ЕМБАРГО
«Це була спроба тиску на Белград, аби він визнав штампи косовської митниці. Визнання їх означатиме, що Сербія визнає Косово», – пояснює хитрий маневр Тачі публіцист белградського журналу «Нова сербська політична думка» Младен Дйордьєвич. Акції «Роси» передувало запровадження 20 липня Пріштіною, без узгодження з ЄС, ембарго на ввезення товарів із Сербії. (Белград заборонив імпорт товарів із сепаратистського краю раніше – із самопроголошенням Косова незалежності у лютому 2008-го). Однак жителі сербських анклавів на півночі Косова, які не визнають влади Пріштіни, і не збиралися припиняти пропуск на підконтрольних їм КПП товарів із Сербії.
Колишній польовий командир Армії визволення Косова, а нині прем’єр Хашим Тачі неабияк обурився і віддав бійцям наказ захопити ці два митні пункти. Директор косовської поліції Решат Малич відмовився виконувати сумнівний наказ Тачі, тож той особисто очолив операцію. Підрозділ «Роси» зайняв КПП «Брньяк». Про це негайно дізналося місцеве населення, і сотні косовських сербів блокували шосе, що веде до другого КПП «Яриньє» (згодом його було спалено).
В анклав негайно прибули сербський міністр у справах Косова Горан Богданович і глава сербської делегації на переговорах з Пріштіною Борко Стефанович. Почалися перемовини між сербами, KFOR і косоварами на тлі мобілізації сербського населення анклавів і перестрілок. Підрозділи KFOR вклинилися між протиборчими сторонами, тому під вогонь косовських албанців потрапили португальські солдати.
На другий день спецпідрозділ Косова залишив анклав. Його місце, однак, замість поліцейських-сербів зайняли сили KFOR, котрі вирішують, які товари пропускати з Сербії до косовських сербів, а які ні, узгоджуючи дії з Пріштіною. Солдати ретельно перевіряють кожну автівку із Сербії та часто не пропускають. Косовських сербів це обурює – зріє бунт.
«Ця спецоперація – частина плану Пріштіни до завершення переговорів про врегулювання статусу краю приєднати Північ Косова до решти. Пріштіна не контролювала північного сербського регіону ані до агресії НАТО у 1999-му, ані тепер. Тому через KFOR вона встановила повний контроль над усією територією краю», – каже Дйордьєвич.
АБО ЄВРОПА, АБО КОСОВО
Белград на провокацію відреагував спокійно, лише апелював до НАТО і ЄС. Мовляв, дивіться, що ті злочинці на чолі з Тачі роблять: порушують статус-кво у регіоні, б’ють сербів, а ви мовчите. Президент Сербії Борис Тадич закликав косовських сербів зберігати спокій. Хоча у підливанні лою у вогонь Пріштіна звинуватила Белград, на Заході зрозуміли, що в цій ситуації правда на боці сербів. Реакція на спецоперацію Тачі виявилася негативною. «США шкодують, що дії уряду Косова не були узгоджені зі світовою спільнотою», – заявили у держдепартаменті Америки. Не схвалив операцію і Євросоюз.
Зазвичай серби скаржилися, що Захід звинувачує їх у всіх гріхах світу. НАТО, ЄС і США часто ставилися до Белграда як до смиренного, але все таки колишнього агресора, а до косоварів та інших представників колишньої Югославії – як до жертв. Однак серби таки видали усіх своїх військових злочинців періоду югославських воєн, попри те що вдома значна частина населення вважає їх героями. Усе це, аби інтегруватися в ЄС, поправити імідж, не бути в ізоляції. До кінця року в країни з’явилася перспектива стати кандидатом у члени ЄС. Тож нестабільність у Косові Белграду геть не потрібна, і Пріштіна вирішила цим скористатися.
«Усі країни, що визнали Косово, підтримають дії влади самопроголошеної республіки як легальні спроби взяти під контроль територію всього краю. Захід розчарований різкістю, сваволею і готовністю влади Косова до насильства. Втім, ЄС критикує стиль поведінки косовських албанців, але не їхні цілі. І навіть те, що нам зараз кажуть, що для вступу в ЄС Белграду не потрібно визнавати Косова, це лукавство Заходу, бо саме цього від нас чекають. Нинішній сербський уряд у 2008-му прийшов до влади під гаслом «І Європа, і Косово!» А тепер зрозуміло, що Захід ставить питання інакше: «Європа або Косово». У Белграда шизофренічна ситуація – співпрацювати з країнами Заходу, які визнали та підтримують Косово, і водночас протистояти подальшому утвердженню краю. Подальша співпраця із Заходом свідчитиме, що Белград погодився на проект ЄС і США під назвою «незалежне Косово», – пояснює сербський публіцист Дйордьєвич.
«ЧОРНА ДІРА» ЄВРОПИ
За словами експертів, у Косові немає промисловості, а безробіття сягає 45%. «Там і далі зростає рівень злочинності й обіг наркоторгівлі. Організована злочинність міцно пов’язана із владою краю. У грудні 2010-го з’явилася доповідь комітету Ради Європи з прав людини, згідно з якою прем’єр Хашим Тачі займався торгівлею людськими органами і наркотиками під час війни. Автор доповіді – швейцарець Дік Марті. Він звинувачує колишніх членів Армії визволення Косова у зв’язках з оргзлочинністю і каже, що їхня кримінальна діяльність триває. Політична ситуація в краї теж не стабільна. Туди не потрапляють жодні іноземні інвестиції. Косово має тісні відносини з Албанією, але Албанія – одна з найбідніших країн Європи», – стверджує Дйордьєвич.
«Наразі на півночі Косова усе спокійно, але витає дух тривоги. Головні мости, що відділяють албанську частину краю від сербської, відкриті. Це непокоїть сербів. Біля мостів постійно збираються групи людей. У магазинах бракує продовольства, у лікарнях – ліків. Хліб і молоко зникають із полиць одразу, як тільки з’являються. Газети привозять альтернативними шляхами. Люди бояться, як і перед війною в 1999-му. У містах Звєчан і Лепосавич на вулицях зводять барикади. Адміністративні кордони в «Брньяку» і «Яриньє» повністю перекрили», – розповідає з Косовської Мітровіци журналістка Біляна Радомович. За словами її колеги із сербської газети «Новости» Сніжани Рочанін, зараз у регіоні відносно тихо, хоча час від часу спалахують сутички і стрілянина. «Сербська влада намагається реагувати щонайспокійніше, аби не нашкодити переговорам із ЄС. Але ми пояснюємо європейським колегам, що мусимо оберігати права співвітчизників у Косові», – каже журналістка.
А от у Пріштіні задоволені наслідками операції: хоч і не албанці контролюють кордони сербського анклаву, але вже й не серби. «Під час операції загинув один косовський спецназівець, якого вбив сербський снайпер. Тачі ставив за мету відновити контроль над усіма косовськими територіями й навести там порядок. Зараз ситуація спокійна, хоча напруження зберігається. Регіон цілком під наглядом військ KFOR. Це добре, бо серби не посміють на них напасти. Ця операція підштовхне сербів до швидшого діалогу і визнання Косово», – пояснив Тижню косовську позицію головний редактор однієї з найбільших тамтешніх газет «Зері» Астріт Гаші.
Довідка
Косово визнали 76 зі 193 членів ООН.
Серби становлять 10% населення краю.
Сили KFOR (6 тис. вояків) під командуванням НАТО діють у краї з літа 1999-го відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН.
Міжнародний військовий контингент ввели у Косово після 78 днів бомбардувань Сербії країнами НАТО