Футбольні фанати з усього світу з нетерпінням чекають на початок цьогорічного чемпіонату світу. Новини довкола мундіалю легко заповнили інфопростір і допомогли сховатися повідомленням щодо іншого футбольного змагання. Ідеться про чемпіонат так званої Конфедерації незалежних футбольних асоціацій (The CONfederation of Independent Football Associations — CONIFA). За нібито офіційною назвою ховається ніщо інше, як змагання команд із невизнаних сепаратистських утворень з усього світу. Серед учасників — горезвісні «гравці» із самопроголошених ДНР та ЛНР, Абхазії, Південної Осетії, Північного Кіпру й Придністров’я. Усього налічується 47 команд, які представляють сепаратистські утворення Європи, Африки, Азії, Північної Америки та навіть Океанії. Усі команди Конфедерації представляють невизнані держави, квазідержавні утворення, національні меншини та мікронації. На відміну від Міжнародної футбольної федерації FIFA в змаганнях CONIFA дозволено брати участь особам без громадянства.
Заснована Конфедерація у 2013-му, офіційно зареєстрована в невеликому шведському місті Лулео, а її президентом вважається громадянин Швеції Пер-Андерс Блінд. Крім нього цим утворенням керують два віце-президенти: угорець Крістоф Венчель та абхазець Дмітрій Паґава. До штабу організації входять також представники Італії, Німеччини та Канади.
Незважаючи на сумнівний статус Конфедерації, ігри її чемпіонату цього року було проведено в Лондоні. Це вже п’ятий чемпіонат організації з часу її створення у 2013-му. До цього змагання відбувалися у Швеції (2014), Угорщині (2015), Абхазії (2016) та Північному Кіпрі (2017). Але цьогорічний чемпіонат цікавий не тільки тим, що проводився на батьківщині футболу. Його переможцем 9 червня 2018 року стала команда «Карпаталья» («Kárpátalja»), яка представляла Підкарпатську угорську футбольну асоціацію. До списків цієї команди включено 29 осіб, із яких 28 — громадяни Угорщини, але дев’ять із них мають також українське громадянство й ще один гравець — громадянин Румунії. Незважаючи на отримання громадянства Угорщини, гравці залишилися в українському громадянстві, навіть мають прописку в Закарпатській області.
Читайте також: Піонери, рикши та інші маркери «ЛНР»
Усі вони грають у двох — чотирьох футбольних лігах Угорщини. Завдяки пошуку на сайті Конфедерації та акаунтах учасників чемпіонату в соціальних мережах вдалося підтвердити участь у змаганнях 22 гравців-угорців, зокрема сім, які мали подвійне громадянство України. А один із ймовірних спонсорів клубу Тибор Феєш навіть використав для виїзду на чемпіонат у Лондоні свій український закордонний паспорт. До речі, він є чинним депутатом Берегівської районної ради від фракції Демократичної партії угорців України, обраний за округом № 33, що можна побачити на офіційному сайті держоргану. Наразі Службою безпеки України перевіряється його причетність до сепаратистського клубу. У межах кримінального впровадження встановлюється факт отримання ним коштів у обсязі майже 400 тис. грн від благодійного фонду «Закарпатський центр розвитку «Еган Еде» для фінансування футболістів.
Своє обурення таким станом речей уже встиг висловити міністр закордонних справ Павло Клімкін. У Facebook він написав, що правоохоронні органи мали б зустріти українських «спортсменів» та провести допит стосовно джерел підтримки та фінансування.
Однак джерела підтримки вже можна відстежити. Керівництво CONIFA не приховує своїх симпатій до росіян. Вони виставляють в інтернеті фото своїх поїздок до Москви та анексованого Симферополю, зустрічаються з російськими чиновниками, вдягають футболки з триколором та написом «Палкі фанати Путіна» (Putin’s barmy army), а також сподіваються, що один із наступних чемпіонатів буде проведено в Криму.
Читайте також: Війна та меми
До речі, Кримський футбольний союз у 2017 році також було включено до Конфедерації. Іншим спонсором невизнаних футболістів є не менш «дружня» останнім часом до України Угорщина. Це підтверджується зустрічами президента CONIFA Пер-Андераса Блінда та віце-президента CONIFA Крістофа Венцеля з їхнім угорським колегою Шандором Берзі, який обіймає посаду віце-президента Угорської Футбольної Федерації. Фотозвіт із цієї зустрічі, яка відбулася у 2016 році в Будапешті, викладено в соцмережі.
Звичайно, можна довго говорити про те, що спорт, зокрема футбол, поза політикою. Більш-менш зрозуміло й логічно, чому сепаратистські рухи, зокрема українські, підтримує країна-агресор Росія. Більше питань виникає до нібито європейської демократичної Угорщини, яка використовує футбол як ще один інструмент сепаратизму в Україні.