За прийняття резолюції проголосували 55 сенаторів, 20 висловилися проти, а 10 законодавців утрималися, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
"Організований і масовий характер цих злочинів, які супроводжувалися жорстокістю, надають їм характер етнічної чистки з ознаками геноциду", – підкреслюється у тексті резолюції.
У документі наголошується, що в липні 1943 року розпочалася "брутальна акція фізичної ліквідації поляків, яку здійснювали фракція ОУН Бандери й Українська повстанська армія". Зазначається, що найбільших масштабів злочин набув на Волині, а кількість жертв серед поляків сягнула близько 100 тис. осіб.
Водночас сенатори підкреслили, що в українсько-польських відносинах мали місце й події, які не роблять честі полякам. У цьому контексті перелічено несправедливу політику щодо українців Другої Речі Посполитої (1918-1939 рр.), а також збройні акції поляків проти українців упродовж 1943-1945 років. При цьому наголошується, що не можна ставити знак рівності між цими подіями і злочинами проти поляків.
Документ підкреслює також роль відомих постатей, які багато зробили для українсько-польського примирення – польського діяча в еміграції Єжи Гедройця, який видавав в Парижі часопис "Культура", а також трагічно загиблого під Смоленськом у 2010 році президента Польщі Лєха Качинського.
У тексті резолюції підкреслюється, що поляки прагнуть дружби і примирення з українцями, яке можливе на основі визнання правди і засудження злочину. "Поляки прагнуть дружби і примирення з українцями, і цьому є численні свідчення. Однак справжнє примирення можливо збудувати лише на правді і спільному засудженні злочину", – йдеться в резолюції.
Нагадаємо, проект резолюції щодо Волинської трагедії розглядає також Сейм Польщі. У тексті документу є таке саме визначення трагічних подій на Волині – "етнічна чистка з ознаками геноциду".
Читайте також: Депутат Сейму Мирон Сич: "Ініціатив до пошуку примирення щодо Волинської трагедії більше з української сторони, ніж з польської"
Голова українського громадського комітету "Примирення між народами", екс-президент України Леонід Кравчук напередодні у Варшаві закликав польських політиків утриматися від оцінки трагічних подій на Волині як "геноциду", зазначивши, що це не сприятиме примиренню між народами.
Як відомо, до трагічних подій на Волині та Східній Галичині 1943-1944 років в Україні та Польщі різне ставлення. Польська сторона покладає відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а українська – наполягає на взаємній відповідальності за ці злочини обох сторін та врахуванні зовнішніх чинників. Польські історики переконують, що в результаті етнічних чисток життя втратили 100-130 тис. поляків і 5-15 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч вбитих поляків та більше десяти тисяч українців.