Сенат Польщі ухвалив постанову, яка закликає Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої». За ухвалення резолюції проголосували 60 сенаторів, 23 були проти, 1 утримався.
За словами голови комісії із зв'язків з поляками за кордоном Міхала Дворчика, основою резолюції Сенату був законопроект щодо вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії, авторства депутатів від Права і справедливості, представлений в Сеймі.
«Важливо, що Сенат встиг прийняти резолюцію до 11 липня, дня, коли традиційно вшановуються жертви геноциду, вчиненого українськими націоналістами. На жаль, Сейм не встиг зі своїм рішенням», – додав Дворчик.
«Сенат Республіки Польща віддає шану пам’яті громадян II Речі Посполитої, жорстоко вбитих українськими націоналістами», – мовиться у постанові. У резолюції також висловлюється «шана і подяка тим українцям, які ризикуючи власним життям, рятували поляків».
Також у тексті резолюції йдеться про те, що «пам’ять про жертв злочину, скоєного в 1940-ві роки українськими націоналістами, досі не була належним чином увічнена, а масові вбивства не були названі, за історичною правдою, геноцидом».
У зв’язку з цим Сенат Польщі закликає Сейм встановити «день 11 липня Національним Днем Пам'яті Жертв Геноциду, здійсненого українськими націоналістами на громадянах ІІ Республіки Польщі».
Зокрема, сенатор Ян Жарин під час дебатів відзначив, що текст постанови Міхала Дворчика «розкриває історичну правду, а справжнє поєднання (українців і поляків – ред.) можливе виключно на основі правди».
У той самий час, сенатор опозиційної партії Громадянська платформа Ян Рулевский зазначив, що прийнята постанова не сприяє примиренню між Україною і Польщею. Посилаючись на розмову з послом Польщі в Києві він підкреслив, що цей документ «вже викликав негативну реакцію в Україні».
Читайте також: Хто "розгойдує" ненависть між українцями та поляками навколо Волинської трагедії
«По суті ми повертаємося до ситуації – я сподіваюся, що не дійде до трагізму – що відбувалася в часи Другої світової війни», – зазначив він.
Як відомо, в четвер у стосунках Києва та Варшави з’явився додатковий привід для напруженості через те, що міська рада Києва перейменувала Московський проспект на проспект Степана Бандери. У Польщі сприйняли цю дію як недружню.
Нагадаємо, за кілька днів польський Сейм може проголосувати визнання волинських подій геноцидом поляків, здійсненим українцями, а також встановити спеціальний день їхньої пам'яті – 17 вересня. 6 липня у Сеймі польські депутати дебатували на тему увіковічення жертв волинського злочину.
Довідка: Волинською трагедію, яку у Польщі частіше називають Волинською різаниною, називають обопільні етнічні чистки українського і польського населення здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою в час Другої світової війни у 1943 році на Волині.