«Сесія вирішила для збереження і розвитку рідної мови переважної більшості мешканців села визнати її регіональною», – розповів Тарасовецький сільський голова Сергій Тігу.
Однак, за словами Тігу, у них виникло чимало питань щодо запровадження закону “Про засади державної мовної політики”. Зокрема, як назвати мову – адже одні тарасівчани вважають себе молдованами, інші – румунами. Тож записали в рішення сесії «румунська (молдавська) мова».
«Для села це нічого не змінить. Румуни і молдовани становлять у нас 95% населення, тож і в побуті, і у зверненнях до сільради люди спілкуються рідною. Але документація ведеться лише державною. Сесія вирішила узаконити румунську (молдавську) мову як робочу в сільській раді, зокрема, на сесіях. Однак діловодство і далі вестиметься державною», – пояснив сільський голова.
Тігу розповів, що у селі немає одностайності у питанні мови навчання у місцевій школі. Вона є молдавською, але підручників не вистачає, і в старших класах школярі з деяких предметів мають лише україномовні підручники. При цьому одні батьки вимагають навчання виключно молдавською мовою, інші хочуть, щоб їхні діти краще знали українську – для подальшого навчання в університетах.
Тарасівці стали першим селом Чернівецької області, яке визнало румунську (молдавську) мову регіональною.
Тарасівці є одним з найбільших сіл Новоселицького району, населення 5,2 тисячі осіб.
Нагадаємо, раніше місцеві влади 3 регіонів відмовились визнавати закон про мови чинним на своїх територіях, у 10 регіонах статус регіональної отримала російська мова, і лише в одному місті на Закарпатті регіональною стала угорська мова.