Імперія на розкладачках
Збирають «беушний» одяг так: непотрібні речі або безоплатно опускають у спеціальні вуличні контейнери, або чекають машини, яка у призначений час приїде за ними. Ці речі можна і продати – так переважно і роблять практичні іноземці. Це вважається не скнарістю, а ощадливістю. До речі, Жаклін Кеннеді ніколи не викидала зайвих речей – тільки продавала. Великі супермаркети та фабрики одягу також за безцінь віддають нерозпродану продукцію або речі з незначними дефектами – зберігати їх в міжсезоння дуже дорого. 70% зібраного одягу одразу відправляють на переробні заводи, а 30% проходить процес фумігації, тобто санітарно-гігієнічну обробку, і потрапляє у продаж як у своїй в країні, так і на експорт.
Секонд-хенд і на Заході, і у нас однієї якості, умови продажу схожі. Там також на базарчиках є купи різноманітного шмаття на розкладачках, а у нас вже з’являються магазини, де [98]відпрасований одяг, розділений на жіночий, чоловічій, дитячій і трикотаж акуратно розвішують на вішаках, або навіть одягають на манекени.
Від мотлоху до Живанші
У Києві на полювання за ексклюзивом можна вирушити у один із магазинів нещодавно відкритої мережі Genesis, та все ж краще у спеціальні «містечка». «Найгарячіше» з них (у прямому і переносному сенсі – адже воно неодноразово горіло) розташоване поблизу станції метро «Шулявська».
У таких «містечках» знайдеться одяг для всіх і на всі випадки життя. Досить часто трапляються марки Naf Naf, United Colours of Benetton, Wrangler, Lee, Cerrutti, 4 YOU, Diesel, HugoBoss, LaCosta… Пенсіонери купують звичні пальто, куртки, светри, брюки, спідниці, блузи, сорочки – все до 15 грн, школярі – джинси Levi’s карколомної моделі на болтах Blak Tap за смішною ціною – 35 грн. Дівчата і жінки легко відшукають гривень за 25 сукню-коктейль або вечірню для корпоративних вечірок. Художники-постановники знаходять тут костюми для серіалів та художніх фільмів, беруть багато, тому можуть розраховувати на найбільші знижки.
Неформальна молодь йде сюди, аби вбратися у штатівський камуфляж кольору оливи і болота часів війни у В’єтнамі, – згадаймо Рембо або знамениті світлини Мерилін Монро, – куртки М-65 (70 грн) та штани з безліччю кишень, кишеньок і застібок (40 грн). Тут-таки можна підібрати відповідні шкіряні ремені і військові сумки. Безліч вельвету в стилі 1970-х, що знову стає модним: куртки, штани, сукні, спідниці, плащі – все до 30 грн. У сезон багато гірськолижних речей, а інколи трапляються і зовсім екзотичні причандали: французька плівка, що влітку охолоджує, зимитанські пробкові шоломи, надувні армійські подушки зі Швеції, японські рятувальні жилети, німецьке альпіністське спорядження, південно-африканські шахтарські каски – і все зовсім недорого, зважаючи на якість та унікальність.
Найцікавіші, найсуперовіші речі можна знайти саме у завалах: адже на вішаках здебільшого потрапляє одяг консервативний, щоб не сказати банальний. Натомість купи нерозібраного одягу для тих, хто має не просто гарний смак, але неабияку фантазію і схильність до експериментів. Але якщо ви хочете знайти справді цінну річ, потрібно захворіти на золоту лихоманку і скрупульозно та уважно перевернути сотні кілограмів мотлоху, витратити не один день, а може і місяць. І тоді доля обов’язково усміхнеться вам, а омріяні Ів Сен Ло, Валентино чи вінтажний Живанші займуть чільне місце у вашому гардеробі.
Тканини і гудзики
Є ще один аспект українського секонд-хенду. В наших магазинах ви не знайдете пальтових чи костюмних тканин високого ґатунку, хоча ціни за метр зашкалюють за 600 грн. А от на секонді повнісінько пальт зі справжнього кашеміру, і ціна – 35–50 грн. Кольори казкові: фуксія, бузок, блідорожевий, беж. Якщо шиєте самі, або маєте вправну кравчиню, сміливо купуйте таке пальто, бажано якнайбільшого розміру. Розпорете, виперети, відпрасуєте і створите нове пальто чи костюм. Навіть якщо ваша кравчиня бере за роботу $500, будете мати вишукану річ, що «тягне» на всі $1500.
А в купах по 1–3 гривні на страшенно зношених речах трапляються комплекти справжніх, металевих (!!!) клубних ґудзиків, яких в наших магазинах взагалі не буває. Ще більше просто вишуканих: дерев’яних, скляних, перламутрових, пластикових, ручної роботи, що коштують в магазинах фурнітури по 5 грн за штуку. Окремо про пряжки: таке поєднання справжного матеріалу та вишуканого дизайну можна побачити тільки на секонді. Моє особисте досягнення – срібна, стилю і часу модерн, за 5 грн, щоправда брудна.[99]
Ще одна порада. Серед речей по 3–5 грн є такі, що такі, які не соромно вдягти на модну тусовку, але над ними потрібно добре попрацювати: відірвати рукави, а краще один, нашити кумедні кишені, радикально вкоротити, або навпаки подовжити чимось контраверсійним, зробити аплікацію з безглуздих написів, тобто ризикнути і дати волю шаленству і куражу….
І насамкінець про те, чого не варто купувати на секонді. Хутро, бо нового не може бути апріорі, а беушне в санітарній обробці геть псується, – мездра втрачає еластичність і стає як папір. Взуття (яким би вишуканим воно не було) втрачає форму при обробці, але найважливіше – там можуть бути спори грибкових захворювань, – у процесі фумігації вони не гинуть. Білизну: самі знаєте, чому.
ІСТОРІЯ БІЗНЕСУ
Сторіччя секонд-хенду
Торговельна система під назвою «секонд хенд» існує вже більше 100 років, поставлена на промислову основу і займає свій сегмент сучасного світового ринку. Тільки у Європі у цій галузі задіяно понад 10 млн осіб, а в самих країнах-постачальниках секонду працює безліч гігантських магазинів і спеціалізованих базарів, на яких можна знайти різноманітний одяг всіх стилів і напрямків від простих масових моделей до фірмових і ексклюзивних ручної роботи, а серед покупців – людей із досить високими статками і потребами, наприклад, там полюбляли вдягатися Ігі Поп, Аллен Ґінсберґ, Саша Ґітрі, Фредді Меркурі, Жанна Агузарова…
СЕКОНД-ХЕНД НА ПОДІУМІ
Моделі від Фредді Меркурі
15 березня у Лондоні відкриється виставка шкіряного одягу, який розробив і виготовив фронтмен гурту Quenn Фредді Меркурі, коли юнаком вчився на дизайнера. Всі речі зроблено із військових шкіряних плащів часів Другої світової війни.