Моя однокласниця Іра розповідала, як уперше зустрілася зі своїм батьком, злодієм-рецидивістом. Їй було вже 25 років, і тато, – вкотре відкинувшись, вирішив-таки познайомитися з доцею.
Її виховував вітчим, кандидат економічних наук. Тож Іра була шокована, побачивши урку. «А ти гарна», – хижо сказав батько, якого вона по думки обізвала «паханом». Він ви промінював упевненість: «зі мною можна нічого не боятися». Запропонував їй обрати ресторан, де вони поспілкуються. Зупинили таксі. «У Гідропарк до «Млина» за 15 гривень довезеш?»
Доїхали швидко. Вуркаган витяг десятку. «Тату, ми ж домовлялися за 15!» – нагадала Іра. «Досить із нього», – сказав тато. Однокласниця роз повідала цю історію, і її тіпало. «А що таксист?» – «Нічого. Розвернув ся й мовчки поїхав. І я зрозуміла, що це не мій тато».
У приблизно такій ситуації я спостерігав одного полковника спецслужб. Він діяв абсолютно як урка: відмо вився виконувати угоду, яку сам уклав і перший підписав. «Досить із тебе», – у цій формулі лаконічно поєднується вирок – і помилування, і самосуд, і амністія. Хтось один визначає міру добра (чи зла), яку отримає партнер – не зважаючи на думку цього останнього. От вам і криза: особистісна, й відтак і світова.
Але ж стосунки нормальних людей начебто базуються на угодах? Не виконують домовленостей або слабкі партнери, чи аферисти – або ж ті, хто взагалі не визнає правостосунків із тими, кого він вважає слабшими за себе.
…І я побачив свою картину світової суперкризи, а точніше, локального кінця світу. Шофер таксі не бере десятку, ні. Натомість він швидко про стягає руку під сидіння, виймає важкого ломика й на відліг лупить нею татуся-жлоба. По голові, по вусі, по носі. Той заюшується кров’ю. Водій незворушно б’є вдруге, втретє… Іра кричить: «Облиште! Вибачте! Не треба! Це мій тато, мій, мій». Вона простягає водієві двадцятку, п’ят десятку: «Візьміть! ось, ось – тільки не бийте, досить досить!»
Таксист розлючений, він навіть не звертає увагу на гроші. Й лише коли тіло вуркагана сповзає з капота в траву, він кидає вбік зброю, витирає піт і каже: «Досить з нього».