Лідери 27 країн ЄС на безпековому саміті у Брюсселі обговорили нові шляхи фінансування оборони і переозброєння на тлі рішення президента Дональда Трампа про дистанціювання США від європейської безпеки. Ця зустріч, як пише видання CNN, була останньою у низці засідань, спрямованих на пошук угоди про припинення вогню в Україні до того, як Штати та Росія нав’яжуть її Києву.
«Це переломний момент для Європи — і Україна є частиною нашої європейської сім’ї, — сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, увійшовши до зали разом з Володимиром Зеленським. — Європа стоїть перед очевидною і справжньою небезпекою, і тому вона повинна бути у змозі захистити себе, так само, як ми повинні дати можливість Україні захиститися.
Видання The New York Times пише, що у певному сенсі, ця зустріч розпочинає нову главу для Європейського Союзу, оскільки створений для сприяння співпраці та миру блок змушений замислитися над своєю роллю у світі, сповненому конфліктів і ворожнечі, навіть серед союзників.
«Нагальне питання полягає у тому, чи зможе ЄС з його орієнтованою на консенсус, неповороткою структурою адаптуватися доволі швидко, щоб гарантувати, що Європа не залишиться позаду, оскільки президент Трамп швидко змінює світовий порядок», — йдеться у матеріалі.
Володимир Зеленський заявив, що під час зустрічі обговорили посилення обороноздатності України та всієї Європи. «ППО, зброя та боєприпаси для України, своєчасне постачання, зміцнення українського ОПК, переговори щодо вступу України до ЄС, необхідність посилення санкційного тиску на Росію та протидії обходу санкцій — усе це було серед наших тем», — написав він.
У документі з висновками, оприлюдненому після зустрічі, йдеться, що досягнення «миру через силу» вимагає від України якнайсильнішої позиції, важливим компонентом якої є власний потужний військовий та оборонний потенціал. І до, і під час, і після завершення війни. Тож Європейський Союз цього року планує надати Україні 30,6 мільярдів євро допомоги, з яких 18 мільярдів євро будуть погашені завдяки коштам, отриманим від конфіскованих російських активів.
Крім того, у декларації на підтримку України, яку не підтримав лише прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, йдеться про потенційне розміщення миротворців в Україні у межах механізму «Спільної політики безпеки та оборони» (CSDP), згідно з яким ЄС бере участь у миротворчих операціях.
«У світлі переговорів щодо всеосяжного, справедливого та тривалого миру, Європейський Союз та держави-члени готові надалі сприяти гарантіям безпеки на основі їхніх відповідних компетенцій та можливостей, згідно з міжнародним правом, зокрема шляхом вивчення можливого використання інструментів спільної політики безпеки та оборони (CSDP)», — йдеться у документі.
Окремо у доданому до висновків тексті прописана ситуація щодо транзиту російського газу територією України до Словаччини.
«Європейська Рада закликає Комісію, Словаччину та Україну активізувати зусилля щодо пошуку дієвих рішень у питанні транзиту газу, враховуючи при цьому занепокоєння Словаччини», — зазначили у документі. Напередодні західна преса повідомляла, що перспективи укладення угоди зросли після того, як лідери пристали на вимоги країни і додали цей пункт в обмін на згоду на спільну заяву.
Крім того, глави 27 держав Європейського Союзу підтримали ідею Урсули фон дер Ляєн щодо посилення оборонної спроможності ЄС Rearm Europe та пропонують Раді ЄС терміново розглянути можливість залучення 150 мільярдів євро кредитних коштів на оборонні закупівлі.
«Метою нового інструменту є надання можливості нашим країнам-членам придбати необхідні військові засоби, які потім можуть бути надані Україні», — сказала фон дер Ляєн журналістам наприкінці саміту.
Пріоритетними сферами для дій на рівні ЄС, зважаючи на війну в Україні, Європа визначила протиповітряну і протиракетну оборону, артилерійські системи, включаючи можливості високоточних ударів, ракети і боєприпаси, безпілотники і системи протидії до них, стратегічні засоби, зокрема щодо космосу і захисту критично важливої інфраструктури, а також військову мобільність, кібербезпеку, штучний інтелект і радіоелектронну боротьбу.
«Європейська Рада також нагадує, що сильніший і більш дієздатний Європейський Союз у сфері безпеки і оборони зробить позитивний внесок у глобальну і трансатлантичну безпеку і доповнить НАТО, що залишається для держав-членів основою їхньої колективної оборони», — йдеться у документі. У ньому також запрошують країни, які є союзниками НАТО, координувати свої дії напередодні Саміту НАТО у червні 2025 року.
Однак цей саміт є лише початком для далекосяжних рішень у сфері безпекової політики, задаючи напрямок на найближчі тижні і місяці. Всі згадані питання, зокрема і підтримка України, знову обговорюватимуться — і, можливо, таки отримають відповіді, — на черговому саміті ЄС 20 і 21 березня, а тоді — на саміті у червні.