Після зустрічі канцлерки Німеччини Анґели Меркель та президента Франції Емманюеля Макрона в середу, 23 червня, з'явилася пропозиція “розморозити” взаємини ЄС та Росії. Спершу про це написало британське видання Financial Times, а наступного дня канцлерка озвучила схожу думку під час виступу у Бундестазі. Зокрема йшлося про те, аби провести саміт ЄС за участі Росії, як це було до 2014 року. Саме тоді, після анексії Криму та військової агресії щодо України, у Брюсселі припинили проводити такі заходи.
“Що такого трапилося після останньої зустрічі?”, передає здивування прем'єр-міністерки Естонії Каї Каллас пропозицією Берліна та Парижа польська Rzeczpospolita. Видання пише, що і Каллас, і керівники інших країн Балтії, а також Польщі були глибоко здивовані і стурбовані німецько-французькою ініціативою.
Напередодні зустрічі лідерів ЄС, де мали обговорювати цю пропозицію, прем'єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш, як пише Financial Times, застерігав від того, щоб не давати занадто багато Путіну, тоді як прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький сказав, що діалог повинен відбуватися лише за умови "фактичної деескалації ".
Читайте також: Рабинович у Парижі. Вистава без глядачів
«Тільки в разі того, як Росія припинить свою агресивну політику щодо сусідів, зокрема щодо України, а також щодо країн ЄС, зокрема Польщі, може з'явитися підстава для відкриття більш широкого діалогу», – заявив Моравецький у Брюсселі. Цього тижня польський уряд заявив, що саме Кремль стоїть за масивною кібератакою на урядові електронні поштові скриньки у червні.
Вже під час саміту у четвер, 24 червня, прем'єр-міністр Латвії Каріньш також заявив, що він "повністю за діалог", але він повинен мати "певну ціну для Росії", враховуючи анексію Криму 2014 року та військові агресію проти України. "Кремль розуміє політику влади", – сказав Карінс. "Кремль не розуміє вільні поступки як знак сили".
Один із дипломатів ЄС неофіційно в коментарі Rzeczpospolita розповів, що зміст німецько-французької пропозиції не мав би шокувати. За його словами, на попередньому саміті кілька тижнів тому вже обговорювали те, що Джо Байден збирається зустрітися з Владіміром Путіним у Женеві. "Тоді Меркель голосно запитала, чому ні в кого немає проблем з тією зустріччю. Чому США можуть говорити з Росією про ЄС, і чому сам ЄС не може вести діалог зі своїм сусідом. Ворогом, але все ж сусідом", – передає думки Анґели Меркель співрозмовник Rzeczpospolita.
Читайте також: Надія як технологія
Видання відзначає, що Польща, країни Балтії та Румунія – були найбільш гучними противниками саміту за участі російського президента. І без їхньої згоди цього саміту не буде. Інше польське видання Gazeta Wyborcza пише, що пропозиція такого заходу роздратувала також Нідерланди, Швецію та Данію.
Голландський прем'єр-міністр Марк Рютте заявив, що будь-яка зустріч з Путіним повинна бути обмеженою президентами Європейської комісії та Європейської Ради. “Я не проти зустрічі Владіміра Путіна із двома президентами (президенткою Європейської Комісії та президентом Європейської Ради – Ред.). Але сам я в такій зустрічі участі брати не буду”, – заявив Рютте. Однією із причин такої різкої заяви з боку Нідерландів є вина Росії за збиття малайзійського боїнга MH17 у 2014 році. Раніше Рютте заявляв про це і вимагав від Москви визнати свою роль у цьому.
Ґабріелюс Ландсберґіс, міністр закордонних справ Литви, заявив Financial Times, що відновлювати зустрічі з Росією, коли Москва "є ближче до тоталітаризму зразка СРСР, а ніж будь-коли протягом останніх тридцяти років, безвідповідально". Ландсберґіс додав: "Потрапити в пастку один-два рази можна розцінити як нещастя, але продовжувати це робити десятиліття за десятиліттям схоже на історичну короткозорість".
Більшість західних видань відзначають, що цьоготижневий саміт у Брюсселі "розділив ЄС" саме через пропозицію певного "розмороження" взаємин із Росією. Італія, Іспанія та Австрія наполягали на франко-німецькій ініціативі провести саміт із Путіним, у той час як країни Балтії, Польща, Румунія, Швеція, Данія та Нідерланди такій пропозиції опонували.