“Це буде найскладніша зустріч Великої сімки за багато років”. Так очікування від саміту G7, який минув 26-27 травня у італійському місті Таорміна, напередодні описав президент Ради ЄС Дональд Туск. На зустрічі лідерів країн, на яких разом припадає близько 50% світової економіки і понад 60% світового багатства, формально основними питаннями цього року були торгівля, клімат, тероризм, клімат і мігранти. Неформально – “побудова підвалин відновленої довіри” (так італійці, які цього року очолюють групу, сформулювали місію цьогорічної зустрічі). Однією з особливостей цьогорічної зустрічі було те, що четверо з семи лідерів країн (окрім представників США, Канади, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та Японії, в зустрічі беруть участь також двоє представників від ЄС) цього разу були новообраними або новопризначеними, а отже потрапили на обговорення глобальних питань в цьому форматі вперше. Серед них двоє новачків, які зробили переворот у політиці в себе вдома – Дональд Трамп і Емманюель Макрон. А ще прем’єр-міністр Італії, який замінив на цьому посту Матео Ренці після його поразки у референдумі про зміни до Конституції у 2016 році, та прем’єрка Великої Британії Тереза Мей, яка прийшла на посаду після Brexit і відставки свого однопартійця Девіда Кемерона.
У питанні санкції проти Росії напередодні саміту радник Білого дому з економічних питань Ґері Кон сказав, що президент США ще не мав остаточного рішення. “Гадаю, президент розглядає питання. Наразі у нас позиції немає,” – прокоментував він журналістам на борту президентського літака дорогою до Італії. Утім, до завершення саміту згоди таки дійшли. “Стійкого рішення кризи в Україні можна досягнути тільки через повну імплементацію всіма сторонами зобов’язань, взятих на себе у межах Мінськими угодами,” – йдеться у фінальному комюніке. Документ наголошує на відповідальності РФ за конфлікт, а ще повторює засудження анексії Криму, підтверджує політику невизнання цього кроку, висловлює підтримку незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України. “Ми нагадуємо, що тривалість санкцій чітко прив’язана до повного виконання Росією зобов’язань за Мінськими угодами і поваги суверенітету України. Санкції можуть бути скасовані, коли Росія виконає свої зобов’язання. Однак ми готові вдатися до подальших обмежувальних заходів, аби збільшити ціну для Росії, якщо цього вимагатимуть її дії.” При цьому лідери Великої сімки готові взаємодіяти з Росією для вирішення регіональних криз і спільних викликів, коли це відповідає інтересам їхніх країн. Насамперед це стосується Сирії, Лівії, Північної Кореї.
Читайте також: Для чого Росії фронт у Лівії
Одним із важливих пунктів для Італії, як господині саміту, було питання міграції. Торік до італійських берегів переважно з Північної Африки прибуло понад 180 тис. біженців та мігрантів. Тож прем’єр країни Паоло Джентілоні спробував винести це питання та проблем Африки на активне обговорення. У вступному слові він закликав до нового “партнерства” між країнами Великої сімки та Африкою: воно мало би передбачати допомогу та інвестиції, і таким чином змінювати умови у країнах, звідки масово тікають люди. До переговорів на другий день саміту запросили лідерів Тунісу, Нігерії, Нігеру, Ефіопії та Кенії. Утім, Дональд Трамп під час звернення італійського прем’єра навіть не вдягав навушників з перекладом. Терезі Мей довелося поїхати до Британії ввечері в перший день через теракт у Манчестері. В Італії сподівалися переконати багаті країни налагодити законні шляхи для міграції, аби зупинити потік нелегалів, контрабанду людей і смерті на морі. А ще зайнятися продовольчою безпекою, яка мала б теж допомогти з нинішньою кризою. Але від плану, запропонованого Римом, відмовилися ще до початку саміту: за повідомленнями Reuters, до нових серйозних ініціатив стосовно імміграції не захотіли долучатися США, Британія та Японія. У фінальному комюніке йдеться про сприяння розвитку африканських економік та с/г у середньостроковій перспективі, але в короткостроковій – акцент на “суверенному праві країн контролювати власні кордони і встановлювати чіткі обмеження міграції”. Незручність питання зараз не дивує: Дональд Трамп виступає проти міграції з початку виборчої кампанії; однією з вимог тих, хто голосував і агітував за Brexit, є обмеження імміграції; Ангела Меркель підтримує політику відкритості, але на неї восени чекають вибори, а отже на цьому питанні гратимуть як противники всередині країни, так і євроскептики зовні.
Читайте також: У дорогу – з надією: Найбільша міграційна криза Європи донині
Одним із найбільш негативних моментів саміту стала позиція Дональда Трампа стосовно участі США у Паризькій кліматичній угоді. Вона має на меті обмежити підвищення глобальної температури до менш ніж на 2°C порівняно з температурою допромислової доби. Але президента США зараховують до тих, хто не вірить у теорію про зміну клімату. Він обіцяв у кампанії, що США вийдуть з угоди, а у своєму проекті бюджету на наступний рік він пропонує різко скоротити фінансування ініціатив і зобов’язань, пов’язаних із боротьбою проти змін клімату. На саміті G7 питання участі США у Паризькій угоді стало одним із найбільш конфронтаційних. За словами Трампа, остаточно рішення про продовження участі у ній США він прийме цього тижня. “Він хоче зрозуміти, як повернути виробництво, робочі місця, щоб це було без шкоди довкіллю, але й щоб нам не нав’язували обмеження, які не мають сенсу, коли кожна інша країна має обмеження, що абсолютно не гальмуватимуть їхнє економічне зростання,” – цитує коментар Ґері Кона з цього приводу Financial Times.
З політичних моменті у Reuters відзначили “потепління” між Трампом і французьким президентом Емманюелем Макроном під час саміту. Після незручного моменту під час привітання на саміті НАТО в Брюсселі кількома днями раніше двоє лідерів зустрілися уже в Італії. “Це був перший досвід для нас обох і він побачив інтерес у багатосторонній дискусії. Реалістичність і проактивність, які він демонстрував під час кампанії, не втрачено, але тепер він може враховувати інтереси своїх друзів та партнерів,” – прокоментував зустріч Макрон. Це помітна зміна риторики порівняно з його передвиборчою кампанією, де він критикував США і Трампа.