Не чекаючи офіційної дати початку виборчої кампанії, політичні сили готуються до місцевих перегонів. Кампанія триватиме лише 50 днів і розпочнеться 11 вересня. Партіям за цей час треба розібратися з новими правилами гри, які встановлює ухвалений провладною коаліцією закон про місцеві вибори, і знайти способи мінімізації їхніх негативних наслідків. Адже новий закон створює вигідні умови лише для однієї політичної сили – Партії регіонів (Тиждень, № 29/2010), інші залишаються в програші.
Тотальні праймеріз
Уже місяць активно працює «Сильна Україна» віце-прем’єра з економічних питань Сергія Тігіпка, який хоч і входить до владної команди, проте на місцевих виборах хоче виглядати як незалежна політсила. Готується до друку нова книжка Тігіпка, у якій політик пояснить, як він планує вирішувати проблеми місцевих громад. Привернути увагу до власної політсили команда Тігіпка намагається і за допомогою так званих праймеріз, тобто попереднього рейтингового голосування за членів партії, що має визначити лідерів «Сильної України». Переможці праймеріз стануть кандидатами по мажоритарних округах та очолять партійні списки. Планується, що в такому голосуванні візьмуть участь і члени партії, і звичайні громадяни. Не забувають «сильні українці» й протиставити себе партії влади. «Ми так прямо виборцям і кажемо: якщо у вас немає води в крані, не йдіть жалітися владі, звертайтесь до нас», – розповідає соратниця віце-прем’єра Олександра Кужель. Деякі джерела стверджують, що у ПР Тігіпка розглядають як претендента на роль конструктивної опозиції, яка насправді працюватиме на владу (див. стор. 32).
У «Нашій Україні» формування виборчих штабів планували завершити до 20 серпня, а далі складатимуть партійні списки та визначатимуть кандидатів у мажоритарних округах. Наразі ж партія проводить переговори з іншими патріотичними силами щодо варіантів співпраці на виборах. За прикладом Тігіпка нашоукраїнці збираються проводити праймеріз. Цей механізм планують застосувати і в «Батьківщині» Юлії Тимошенко.
Робота кипить і в штабах біло-блакитних. Протягнувши до закону вигідну для себе норму, згідно з якою кандидатом у місцеві депутати чи мери може бути лише людина, яка представляє певну політичну силу, біло-блакитні вербують до своїх лав місцевих лідерів по всій Україні. І якщо на заході популярні в місцевих громадах люди до партії влади не поспішають, то в центральних регіонах вони поводяться лояльніше: краще вже йти на вибори від ПР, аніж бути знятим із виборчих перегонів у розпал кампанії. Зокрема, днями лави Партії регіонів поповнили мер Дніпропетровська Іван Куліченко та троє мерів міст Дніпропетровської області: Нікополя – Сергій Старун, Марганця – Сергій Кузнєцов і Орджонікідзе – Іван Цупров. До ПР приєднався і мер Іллічівська Валерій Хмельнюк.
Проблеми конкурентів
Партія регіонів – єдина політсила, яка може бути спокійна за результат виборів, адже вона має і адмінресурс, і партійні осередки по всій Україні, і вплив на безпартійних кандидатів-мажоритарників, і представництво в територіальних виборчих комісіях.
Найбільше не пощастило партіям, які заявили про себе недавно, але вже претендують на вагому роль у політиці. Через заборону новим законом брати участь у виборах партійним осередкам, зареєстрованим менше ніж за рік до дати виборів, не зможе взяти участь у перегонах половина осередків «Сильної України» Тігіпка. У такій самій ситуації опинилися «Фронт змін», «За Україну» та «Громадянська позиція».
Незрозуміла ситуація в нових партіях і з представництвом у територіальних виборчих комісіях. Відповідно до закону на представництво в них мають право лише парламентські політичні сили. І «Фронт змін» Арсенія Яценюка, і «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, і «За Україну» В'ячеслава Кириленка мають своїх представників у парламенті, проте до Верховної Ради вони потрапили під прапором іншої політичної сили. І чи вважатимуть їх парламентськими, ці партії наразі не знають. Без представництва в територіальних виборчих комісіях залишилася позапарламентська «Свобода».
Проблеми має і «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Новим законом заборонена участь у виборах блоків, отже, «Батьківщині» доведеться йти на вибори без союзників із Української соціал-демократичної партії та партії «Реформи і порядок», що входять до БЮТ. «Батьківщина» пропонує союзникам іти на вибори спільно за їхнім списком, але вони не поспішають погоджуватись.
Гра без правил
Окрім внутрішньопартійних проблем, прогнозують аналітики, багатьом політсилам може нашкодити застосування брудних технологій. Причому гратиме на межі фолу, переконані експерти, саме партія влади. І якщо в Києві вибори проведуть ще більш-менш чесно, говорять у партіях, то в регіонах – із великою кількістю порушень. «Висуватимуть кандидатів спеціально, щоб псувати репутацію іншим кандидатам, яких поважає місцева громада. Їхнє завдання не виграти вибори, а втопити конкурента», – розповідає політолог Ігор Жданов.
Усі опитані Тижнем партії переконані, що ПР використає нечітко прописане положення закону щодо зняття кандидатів із виборчої дистанції за порушення, допущені в процесі кампанії. За законом, якщо кандидат вчинив одне порушення, він отримає попередження від територіальної виборчої комісії, а за друге вона може його зняти. При цьому закон не визначає, за яке саме порушення можна застосовувати цю санкцію. «Можна зробити порушення за кандидата, надрукувати, наприклад, листівки від його імені, його знімуть за день до виборів. І нехай доводить у суді, що він тут ні до чого», – пояснює Жданов.
Є й інший прийом – «технологія підсадних качок». Це введення до списку певної політичної сили своїх людей, які після проходження до місцевої ради приєднуватимуться до більшості, котру на своїй основі формуватиме ПР. Цієї технології сьогодні дуже бояться у партії «Батьківщина». А в «Сильній Україні» уже заявляють про її застосування. Заступник голови «Сильної України» Кость Бондаренко: «У багатьох регіонах починаються дзвінки від губернаторів: прийміть до себе в партію нашого заступника. Один із губернаторів пропонував, щоб взяли його сина на керівну посаду в партії. Вони намагаються замінити членів нашої партії на більш прогнозованих людей».
За останній місяць набув популярності новий вид бізнесу – продаж та оренда політичних партій, що існують лише на папері, але мають достатню кількість партійних осередків, зареєстрованих раніше ніж за рік до виборів. За даними джерела Тижня, в одній із таких партій мінімальна ціна оренди районного осередку – $10 тис. Схема така: кандидат висувається за списком такої орендованої політсили, а після перемоги на виборах діє незалежно від неї.
Опозиція вже доводить, що є не менш винахідливою, ніж партія влади. «Ми проводимо переговори з іншими політичними партіями задля узгодження кандидатів по мажоритарних округах, якщо по якомусь округу йде хтось із дружньої нам партії. У таких випадках від патріотичних сил має бути один представник», – розповідає член партії «Наша Україна» Андрій Парубій. Нашоукраїнці вже мають такі домовленості з Українською народною партією, Конгресом українських націоналістів, Християнсько-демократичною партією, партіями «За Україну» та «Фронтом змін». Очікується, що до них приєднається і «Батьківщина».