Протягом двох днів у Києві сталося два гучних убивства. 15 квітня біля власного будинку застрелили екс-регіонала Олега Калашнікова, причетного до організації антимайдану, а наступного дня за схожих умов убили одіозного письменника Олеся Бузину, відомого проросійською діяльністю. У час убивства Бузини у Москві тривала пряма лінія з Владіміром Путіним, який згадав про розстріл письменника майже в той самий час, як про це повідомили українські правоохоронці. Цей факт не залишився осторонь блогосфери.
Тиждень.ua відстежив, що думають відомі користувачі соцмереж щодо цих двох убивств і таких збігів.
Політолог Володимир Фесенко отримав на електронну пошту лист із заявою від так званої "Української повстанської армії", в якому вона бере на себе відповідальність за вбивство "антиукраїнської наволочі: Чечетова, Пеклушенко, Мельника, Калашнікова, Бузини". У листі на підтвердження наводиться невідомий загалу факт: Калашнікова ліквідували зброєю калібру 7.65х17 та 9х18, він також устиг зробити постріл із власної зброї.
Фесенко наводить цитату з листа: «Ми розгортаємо безжальну повстанську боротьбу проти антиукраїнського режиму зрадників і московських холуїв і з цього часу будемо розмовляти з ними тільки мовою зброї аж до їх повного винищення».
На думку політолога, ця заява підтверджує версію про те, що в ролі виконавців вбивства Бузини і Калашнікова будуть заявлені радикальні українські націоналісти.
«Це ще більше зміцнює мою підозру, що за спиною цих людей стоять російські спецслужби (хоча безпосередні виконавці, можливо, про це навіть не підозрюють)», – пише він.
На його погляд, тепер можна припускати, що кампанія вбивств продовжиться і може бути спрямована проти представників вищого державного керівництва країни. Це може означає спробу російських спецслужб відкрити новий терористичний фронт проти України з метою дестабілізації внутрішньої ситуації.
«Навіть якщо ці люди, які вбили Бузину і Калашнікова і заявляють про готовність розпочати кампанію терору всередині України, вважають себе "патріотами України", об'єктивно вони діють в інтересах зовнішнього ворога. Дуже підозрюю, що ними можуть маніпулювати "куратори" з того ж ворожого стану», – написав Фесенко.
Письменниця Оксана Забужко теж припустила, що вбивство Бузини – частина путінського сценарію.
Вона пише: «Такої операції – "вбивство Ярослава Галана-2, Або сакральна жертва" – давно бракувало в сценарії цієї війни, і пройшла вона зразково-показово – якраз Путіну до столу».
Проте, на її погляд, цей інцидент – попередження усій проросійській «п’ятій колоні»: «Головне – щоб усі наші публічні діячі, які свого часу вляпалися в фсбшні (кгбшні) гроші/підписки і не знають, як тепер із того вив'язатися, зрозуміли, що це сигнал – їм. Що "Контора" не знає "своїх" – навіть якщо ви "потомственний чекіст" і на "ти" з рос. послом, це не ґарантує, що вас не внесуть у розстрільний список, коли ваша смерть стане їм вигіднішою за ваше життя".
Забужко закликає таких осіб «здаватися»: «Тому – тільки автолюстрація, тільки камінґаут! (Не повторюйте помилок попереднього покоління, яке в 1990-ті вирішило мовчати, сподіваючись, що "рассосьотца"!). Зараз один колективний покаянний лист може реально зрушити лавину – і країна почне нарешті звільнятися від спрута, який її обплутав (і скаже колись спасибі вам і вашим дітям!), – і свою шкурку спасете. Словом, "товарищи десантники, сдавайтесь! Вас ждет сухая одежда, горячий чай и наше радушие" (с)). А що жде з тамтої сторони – вам сьогодні продемонстрували».
Художник Олександр Ройтбурд аналогічно схиляється до версії про «жертвоприношення»: «Мене від думок покійного теж нудило. але: є такий лінгвіст Ноам Чомськи, або, якщо комусь більше подобається, Наум Хомський. За сумісництвом він символ так званої "єврейської самоненависті" – ворог Ізраїлю… Як Бузина був символом української самоненависті. Людина він похилого віку. І, мушу зауважити, його досі ніхто не вбив. Тільки дружно засуджують. А вбивають (причому регулярно і ефективно) Абу Джихада, Абу Нідаля, шейха Ясіна та інших гіркіних і моторол. Тому якщо це не путінське жертвоприношення (у що я все-таки схильний вірити) а патріотична розправа, то пишатися тут нічим».
Дмитро Різниченко, активіст і боєць батальйону «Донбас», проводить аналогію з 1930-ми роками: «Свідомі українські обивателі 30-х років також масово засуджували політичні вбивства, організовані ОУН, закликали польську поліцію "берегти правопорядок", а націоналістів переконували (за виразом Шептицького) "зійти з бандитського шляху".
Журналіст Вахтанг Кіпіані підтримав версію про кремлівські корені вбивств українських «опозиціонерів»: «Убивства Бузини і Калашникова – це блюдо винятково для російського споживача. Слів про фашистів було недостатньо. Хунта має вбивати політичних опонентів. Тепер мозаїка склалась».
Політичний експерт Євген Магда вважає, що подібні показові вбивства людей з визначеною політичною позицією будуть використані проти України Кремлем і російськими агентами впливу в країнах Європи та США
«Коментар Володимира Путіна під час традиційного зомбування громадян РФ – найкраще тому підтвердження. Цілком вірогідним є запуск версії про самопроголошені "ескадрони справедливості Майдану" чи мусування припущень про ліквідацію новою владою своїх політичних опонентів. Ці версії виглядають достатньо правдоподібними, тому наслідки вбивств Калашнікова і Бузини можуть становити значну небезпеку. Владі і правоохоронцям потрібно не бадьорі пости писати у соцмережах, а якомога швидше забезпечувати те, що називається ефективною поліцейською роботою. Тобто не лише перемалювати машини, а й забезпечити ефективне розслідування резонансних вбивств», – написав він.
На його думку, робити висновки про замовників і організаторів цих убивств до висновків слідства і рішення суду – означає грати проти власної країни.
«Мені шкода, що в оцінках превалюють емоції, адже вони – поживний грунт для гібридної війни. Однак очевидно, що якщо справжньої поліцейської роботи стосовно резонансних вбивств не буде, вони не стануть останніми. Надто багато було прихильників у Віктора Януковича. Надто зручний це спосіб для дестабілізації ситуації», – зазначив політолог.
Політолог Юрій Палійчук теж називає вбивство Бузини ритуальною жертвою.
«Якщо до смерті Калашникова і Чечетова ще ліпляться версії про "багато знав" і "міг здати", то Бузина не представляв собою ні загрозу партнерам по політичному табору, ні джерело інформації для СБУ/МВС/ГПУ. Чи могла це бути розправа? Ну, не той в Бузини політичний капітал, щоб було за що розправлятися. Якщо про нього і говорили, то лише після того, як хтось запустить у нього тортом, чи дасть по носі. Ну і зараз він змусив говорити про себе лише тому, що його застрелили», – пише він.
Нардеп Мустафа Найєм вважає, що вбивство – невиправданий і неприпустимий метод, навіть щодо найнеприємніших людей.
«Мені не подобаються вбивства. Навіть найбільш неприємних, нелюбих або ненависних мені людей. Але ще більше презирство викликають ті, хто цим убивствам і смертям радіє… Я вважаю за краще, щоб їх судили або щоб вони виявилися на узбіччі історії і життя з природних причин, внаслідок адекватного і об'єктивного ставлення здорового суспільства», – написав Найєм.
Журналіст Олександр Михельсон також вважає, що вбивати таку особу, як Бузина, з політичних мотивів – це ганебно.
«Бузинам можна (і часом таки треба) бити обличчя. Судити теж не завадить. Але ж не застрелювати… Пропоную вбивцю у вигляді покарання відправити в АТО з наказом вбити "Моторолу". Оце було б діло. А не Бузина…», – написав журналіст.
Також він переконаний у причетності Кремля: «Негайне запитання Путіну про вбивство Бузини прям на телеефірі всіх переконує, що це – робота ФСБ. Незалежно від того, що сталось насправді».
Історик Володимир В’ятрович щодо смерті Бузини іронічно зазначив: «Не лише все життя справно служив, але навіть свою смертю підіграв господарю».
Журналіст Денис Казанський порівняв убивства Бузини і Нємцова.
«Убивство Бузини – практично калька з убивства Бориса Нємцова. І, на мій погляд, мотиви очевидні – отримати дзеркальний випадок гучного політичного вбивства в Україні, на який можна буде тепер вказувати цілому світові.
У нас убили опозиціонера вдень у центрі столиці? І у вас вбили опозиціонера вдень у центрі столиці.
У нас репресії? І у вас репресії.
У нас убили з машини з чеченськими номерами? А у вас вбили з машини з литовськими номерами.
Ви не вірите, що Нємцов – "сакральна жертва"? Тоді не кажіть, що Бузина "сакральна жертва"», – написав Казанський.
Журналіст теж не вірить у націоналістичне підґрунтя цього вбивства: «Я не вірю, що Бузину вбили націоналісти, і тим більше не вірю, що вбили його за антимайдан. Бузина займається провокаціями вже десяток років, і якщо б це когось справді так дратувало, ці постріли прозвучали б ще після виходу книги про Шевченка».
Політичний аналітик Павло Нусс упевнений, що обидва вбивства здійснили російські спецслужби: «Переконаний, ці трупи – робота російських федералів. Питання в тому, хто наступний?
Бондаренко? Левченко? Вітренко? Дрібно, скажете ви, а я скажу що ні, якраз. Тому що в Кремлі вирішили проблему з можливими свідками про злочин Путіна і Януковича, у Гаазі, і, цими ж трупами активно моделюють громадську думку про те, що "хунта вбиває своїх політичних опонентів».
Народний депутат Борислав Береза написав, що екс-регіонал Олег Калашніков міг шантажувати своїх фінансових донорів перспективою розголосу інформації про приховані аспекти діяльності "Антимайдану"
"Поінформовані джерела в спецслужбах України повідомляють, що убитий сьогодні Олег Калашников був готовий почати співпрацювати з компетентними органами в плані надання свідчень. Чому? Тому що, залишившись без фінансового підживлення, почав шантажувати своїх колишніх наймачів тим, що розповість, як він організовував "тітушок", хто це фінансував і через кого організовувалися всі процеси", – написав Береза.
"Для підтвердження серйозності своїх намірів він почав контактувати з правоохоронними органами. І, мабуть, це сильно налякало колишніх наймачів Калашнікова", – вважає нардеп.
Береза припускає, що саме це стало мотивом убивства політика, і це не було в інтересах українського слідства.
"Частину інформації він таки забрав із собою в могилу. А частина інформації залишилася на цифрових носіях", – зазначив депутат.
Політтехнолог Тарас Березовець вважає, що вбивство Калашникова може стати частиною зачистки колишніх "регіоналів"
"Калашников був середньої руки виконавцем, сутенером "тітушок" та проросійських найманців, але небезпечних секретів не знав. Це може бути частиною зачистки колишніх регіоналів і тому цю смерть потрібно розглядати в контексті того, що сталося з Чечетовим і Пеклушенком. Тобто знання покійного були небезпечні також і для його колишніх однопартійців, які залишаються в Україні. Друга – що виникає з першої причина – смерть Калашникова намагатимуться використовувати (і вже почали) для розкрутки істерії "наших б'ють". З покійного вже починають ліпити ікону "героя георгіївського руху", – вважає Березовець.
Читайте також: Загиблі екс-регіонали: самогубства, вбивство та нещасний випадок