Жодного слова про саєнтологію там не було, а організатором вказувалася якась Громадянська комісія з прав людини. Хоча настирлива реклама «Діанетики» в метро і розповсюджувач книжок, який стояв на Майдані, могли мені щось підказати. Я подумав, що виставка присвячена неетичним із погляду сучасної науки практикам, як-от експеримент Мілґрема, у якому піддослідні мали бити струмом інших людей, Стенфордський експеримент, у якому волонтерів поділили на в’язнів і тюремників, із чого вийшов трилер, достойний екранізації Девіда Лінча, або ж експеримент Джона Вотсона та Розалі Рейнер із утворення умовних рефлексів у дітей. Збуджений цікавістю, я пішов на виставку.
Про те, що виставка не просто науково-популярна, я мав здогадатися ще зі стендів: вони рясніли словами «євгеніка», «голокост», а сучасну психіатрію виводили мало не як засіб для контролю влади над людьми. Потім усіх охочих покликали переглянути фільм у найкращих традиціях російського каналу РЕН-ТВ. У ньому таємничим голосом нагнітався жах щодо психіатрії: походить вона начебто від євгеніки, виправдовує расизм і рабство, психіатри підсаджують людей на наркотичні препарати, від яких потім не відмовитися, стільки-то людей втратило працездатність через злих психіатрів, а стільки-то вчинило самогубство.
Читайте також: Тінь пітьми
Але надія є! Музика й тон фільму змінюються, і тепер він розповідає, як та сама Громадянська комісія з прав людини боронить нас від психіатрії: стільки-то шахрайств розкрито, стільки-то планів психіатрів із завоювання світу зруйновано. Тут я задумався і поґуґлив, що це за комісія така. Вона виявилася підрозділом Церкви саєнтології. Після перегляду стрічки передбачалося невелике обговорення. Я висловив сумніви щодо деяких фактів, які розпізнав як неправдиві чи перекручені, й закликав присутніх звернути увагу на те, що виставка організована саєнтологами. Глядач похилого віку підтримав мене — сказав, що очікував від виставки іншого, аж ніяк не конспірології, після чого працівники виставки попросили мене покинути її.
Це зрозуміло: у тесті «оцінки особистості», який саєнтологи, мабуть, для більшої довіри називають «оксфордським», критичність визначена як «неприйнятний стан», як негативна якість, якій протиставляється «правильна оцінка ситуації». От із правильною оцінкою фільму в мене й, схоже, у того похилого чоловіка не склалося. У психіатрах саєнтологи вбачають конкурентів. Однією з важливих саєнтологічних практик є одітинг — процес, схожий на психотерапевтичну розмову, що нібито має нести людині спокій, підвищити коефіцієнт її інтелекту, допомогти з психічними захворюваннями й застосовується для впливу на довірливих людей і збору інформації про них. Під час одітингу саєнтологи використовують е-метр — електропсихометр, який має діяти як детектор брехні та є фактором психологічного тиску на особу. По суті, це омметр, який вимірює електричний спротив тіла. 1971 року Окружний суд США постановив, що використання е-метра з метою лікування чи діагностики будь-яких хвороб — це просто шахрайство й бодай якоїсь наукової чи медичної цінності він не становить. Російська журналістка Дар’я Варнавская, яка пропрацювала рік у саєнтологічному центрі, висловила думку, що саєнтологи можуть маніпулювати показами приладу або ж певним чином програмувати його, щоб витиснути з людини більше інформації. Адже все, що вона сказала під час одітингу, було вигадкою, але прилад цього не задетектував. За її словами, організація намагається віддалити людину від критично налаштованого оточення, зв’язати психологічно, а потім і фінансово, створити враження, ніби світ довкола ворожий, і лише серед саєнтологів можна знайти справжніх доброзичливців. І вирватися з цих тенет непросто.
Читайте також: Реформа науки. З багатьма невідомими
У деяких країнах Церква саєнтології зареєстрована як релігійна організація. Горезвісний Окружний адмінсуд Києва 2012 року за позовом кількох саєнтологів змусив владу зареєструвати їхню організацію саме як релігійну. Так можна не платити податки, чим саєнтологи й користаються, знаходячи недоліки в законодавстві багатьох країн. Узагалі суд і політичний лобізм є їхньою потужною зброєю для запобігання критиці.
Інший дієвий інструмент — голлівудські зірки. Як-от Том Круз, який недавно приїздив до України й зустрічався з президентом Зеленським. Він давній послідовник саєнтологів і, подейкують, навіть не бачиться зі своєю донькою, адже та не поділяє вірувань батька. Круз вважає психіатрію «нацистською наукою» і пропагує процедуру «очищення» — сумнівну практику, побудовану на вживанні великої кількості вітамінів (див. «Very БАД», Тиждень, № 35/2019). У соцмережах жартували, що Круз може обійняти посаду «міністра саєнтології», і просили стенограму розмови президента із зіркою. Для більшості людей він усе ж таки насамперед голлівудський актор і лише потім найвідоміший саєнтолог. Все ж навряд чи його вірування якось пов’язані з приїздом до України, але цей візит цілком можуть використати українські послідовники вчення Рона Габбарда. Адже якщо топ-зірка «Місії нездійсненної» вірить у саєнтологію, то чому б не повірити й вам? До речі, а ось і ваш рахунок за процедуру одітингу.