«Нас роз’єднує найголовніше: Мєдвєдєв не ухвалює сам ніяких рішень. Він дуже правильно підібраний… Ми – договороспроможні, ми ухвалюємо рішення. А там на російській стороні є лише одна людина, яка потенційно договороспроможна, але ми ще не бачили жодного його договору ні з ким. Це Володимир Путін», – заявив Саакашвілі.
«Коли ми побачили Мєдвєдєва, я думаю, що в мене була така ж реакція, яка була й досі є у багатьох західних лідерів від розмови з Мєдвєдєвим, що вони від нього завжди чують те, що вони хочуть чути. У принципі, це невелика наука, але Медведєв уміє це робити», – додав президент Грузії.
Він зазначив, що його перша розмова з Мєдвєдєвим «успадкувала проблеми, які існують у двосторонніх відносинах».
«Це не його провина, але він готовий їх вирішувати, і найближчим часом ми домовилися ще раз зустрітися й серйозно поговорити. Але після цього я направив декілька листів, на які не було відповіді. Вірніше, відповідь була написана міністерством закордонних справ у самому що не є радикальному тоні. Остання зустріч в мене з ним була в Астані, така коротка, але вже видно було, що він мене уникав, вже видно було, що він знав, що може відбутися», – заявив Саакашвілі.
Він припускає, що після першої зустрічі з ним Медведєва «запросили куди слід і конкретно пояснили, які є плани щодо Грузії, щоб він другий раз не пускався в дуже вже відкриті й конструктивні розмови».
Президент Грузії зазначив, що кілька разів намагався зв’язатися з президентом Росії перед війною 2008 року, проте йому це не вдалося.
«Безпосередньо до війни, коли вже ситуація до межі розжарилася. Всі мої спроби з ним зв’язатися по телефону обмежувалися однією відповіддю, що не час: «Буде час, прийде час, ми з вами зв’яжемося», – зазначив Саакашвілі.
Він також додав, що в Грузії не було шансів уникнути війни 2008 року, тому що цього конфлікту хотіла Росія.
«Якщо одна сторона, особливо велика сторона, багато в чому перевершуюча тебе сила, хоче війни, навряд чи є шанс у маленької країни цього уникнути», – вважає Саакашвілі.
За його словами, рішення про війну з Грузією було ухвалено Владіміром Путіним у 2005-2006 році.
«Я думаю, що воно пов’язане було частково з українською революцією, частково з внутрішньою російською ситуацією, частково з його впевненістю, що Північний Кавказ закінчився, що аби він знову не спалахнув, треба щось робити на півдні. Багато чинників було. І, звичайно, Грузія була ідеального розміру, в сенсі розміру території, в сенсі розміру населення, в сенсі приводу, чому можна було там починати війну», – пояснив Саакашвілі.