Недавно в Росії вирували запеклі суперечки про справжню кількість жертв коронавірусу. Кремль не те щоб заперечував складність ситуації в країні із зараженнями й передовсім із кількістю померлих від цієї недуги. «Цифри справді дуже погані», — сказав ще на початку жовтня Дмітрій Пєсков, прессекретар президента Владіміра Путіна. Тоді ситуація ще була значно краща, ніж усе, що відбулося потім.
Але погодитися з цифрами, які днями назвала в аналізі британська газета The Financial Times (FT), мовляв, із початку пандемії до жовтня цього року в Росії від коронавірусу померло 753 тис. осіб, Пєсков так просто не хотів і не міг. Так Росія опиняється на сумному другому місці у світі після США, де понад удвічі більше населення. Пєсков заявив, що неясно, за якими критеріями рахувала FT. Принаймні він не став би вважати цей аналіз першим джерелом інформації.
Видання зі свого боку заявило, що посилається на дані Росстату, російської державної служби статистики й порівнює загальні показники смертності з моменту пандемії з «історичною тенденцією».
Страх втратити популярність
Це справді приблизні підрахунки. Сам Росстат станом на початок жовтня повідомляє, що з початку пандемії від COVID-19 померло близько 462 тис. осіб. Та відкиньмо суперечки. Навіть спираючись на ці дані, можна дійти до спільного з Пєсковим висновку: «Цифри справді дуже погані». І за останні кілька тижнів вони ще погіршилися.
Читайте також: Лежати й дихати
Майже 40 тис. нових інфікувань і понад 1 тис. померлих від коронавірусу на добу — тепер вони настільки драматичні, що навіть Путін днями вдався до короткого локдауну. З 28 жовтня по 7 листопада він оголосив так звані вихідні дні. Кілька регіонів локдаун продовжили.
Те, що до цього взагалі дійшло, більш ніж варте уваги, адже Путін боїться локдауну як чорт ладану, тому він також усіляко уникає цього слова й говорить радше про «неробочі дні». «Керівництво держави просто боїться втратити свою популярність», — говорить у розмові з Die Welt Сєрґєй Ґур’єв, до 2019 року перший головний економіст російського походження в Європейському банку реконструкції та розвитку, а нині професор елітного паризького Інституту політичних досліджень.
«Кремль віддає перевагу економіці»
По-перше, це страх втратити популярність. По-друге, страх, що локдаун може перешкодити відновленню економіки, а вона й без пандемії роками стоїть на глиняних ногах. Тому уникають будь-яких додаткових навантажень. «Можна сказати, що Кремль віддає перевагу економіці, а не життю людей», — говорить Ґур’єв.
Незалежно від формулювання, на відміну від багатьох країн світу глава Кремля Путін за останній рік справді вдався до локдауну лише раз — і то ненадовго.
Економічно стратегія була дуже успішною. Так, у 2020 році ВВП знизився усього на 3%, тоді як у всьому світі він скоротився на 3,5%. У Європейському Союзі він упав на 5,9%, а у Великій Британії на майже 10%.
На користь Росії йдуть високі ціни на сировину
Звісно, економіки за їхньою структурою навряд чи можна порівняти, та й вихідні ситуації теж були фундаментально різними. «На відміну від Заходу, наприклад, торгівля та туризм становлять лише невелику частку російської економіки», — пояснює в розмові з Die Welt Іґорь Ніколаєв, директор Московського інституту стратегічного аналізу. «Російська економіка сировинна. А сировинні компанії завжди працювали без локдаунів».
За словами Ніколаєва, це схоже на іронію історії, що така економічна структура, яка насправді дуже вразлива й, отже, є помилкою в розвитку, у разі пандемії видається майже вигідною. Зокрема через те, що протягом багатьох місяців ціни на різну сировину, у якій Росія світовий гравець, досягають щоразу нових максимумів. Востаннє це стосувалося саме ціни на російський газ, який зараз дорогий як ніколи. Але ще важливіша ціна на нафту, головний експортний товар РФ — після тогорічного краху вона відновилася значно краще, ніж передбачали.
Найвищий ВВП у новітній російській історії
Це приносить у країну гроші. За розрахунками рейтингового агентства Fitch, цього року від експорту нафти та газу в бюджет або в позабюджетні фонди надійшло $125 млрд (9 трлн рублів) — навіть більше доходів, ніж у докризовому 2019 році. Оскільки Путін ощадно видає коронавірусну допомогу, вважаючи доцільним відкладати гроші на час, коли в довгостроковій перспективі попит на російську сировину може знизитися, у Фонді національного добробуту, головній скарбниці Росії, зараз $190 млрд. Це понад 12% ВВП. Міжнародні золото-валютні резерви становлять $621,6 млрд, що більше, ніж навіть у часи безпрецедентного росту цін на сировину до 2008 року.
Читайте також: Масштаби епідемії COVID-19 у РФ та ескалація агресії на Донбасі
Загалом відновлення економіки проходить краще, ніж очікувалося, тому, наприклад, рейтингове агентство Moody’s підвищило прогноз зростання ВВП РФ на 2021 рік з 3,2% до 4,8%. Це означає, що вона відстає від темпів групи G20, найважливіших індустріальних країн і тих, що розвиваються, — для них прогнозують 5,8%.
Але навіть якщо Росія виросте всього на 4,2%, як прогнозує Міністерство економіки у своєму базовому сценарії, це буде найвищий показник за десять років. За оцінюванням міністерства, ВВП становитиме 124 трлн рублів ($1,74 трлн), високий як ніколи в новітній російській історії показник.
Надлишкова смертність дуже висока
Сильна пандемія в Росії досі не справила негативного впливу на економіку, в унісон відзначають економісти Ґур’єв і Ніколаєв. Однак у довгостроковій перспективі це не так гарантовано, бо надлишкова смертність надзвичайно висока, жертвами COVID-19 стають не лише пенсіонери, а й люди працездатного віку.
«Природний приріст населення, себто різниця між живонародженими та померлими без урахування міграції, показує у 2020 році скорочення на 600 тис. осіб. А у 2021 році очікується зменшення ще на 900 тис.», — говорить Ніколаєв. Це пов’язано не лише з коронавірусом, але й із ним теж.
Кремль, схоже, дуже добре знає про проблему, адже в економіці, крім нинішнього ефекту, що наздоганяє, та особливої сировинної кон’юнктури, майже немає рушійних сил зростання. Фактично, вона стагнує з 2013 року, за численними прогнозами це може тривати й найближчі десять років. Тепер Кремль усі проблеми, пов’язані з короною, пояснює браком готовності населення до вакцинації.
Читайте також: Богдан Бернацький: «Ми не можемо розглядати вакцинацію лише як медичну історію, бо вона багатогранніша»
У Путіна достатньо економічних проблем
Насправді ставлення до вакцинації вкрай погане. Згідно з недавнім опитуванням інституту дослідження громадської думки Левада-центр, вакциновано лише 33% населення, це також збігається з офіційними цифрами. Ще 19% заявили, що готові вакцинуватися. Але 45% від щеплення рішуче відмовляються.
Це варте уваги вже тому, що минулого року Росія хвалилася першою у світі вакциною від коронавірусу — «Спутником V». Та це виявилося контрпродуктивним, пояснює в докладному аналізі Алексєй Лєвінсон, соціолог із Левада-центру: «В очах населення вакцина «Спутнік» виявилася не рятівним медичним препаратом, а інструментом пропаганди». До російської вакцини ставляться скептично. Проявляється відсутність довіри до влади.
Тому на допомогу населення в боротьбі з пандемією Путін спиратися не може. Він може лише сподіватися, що вона дочасно не стане ще й економічною проблемою. Їх у нього й без того вистачає. Дві з них перевершують усі інші: зараз це інфляція, яка вже досягла понад 8%, як підкреслює економіст Ніколаєв, а загалом, за словами Ґур’єва, це й поганий інвестиційний клімат.