"У квітні я звернувся з відповідним інформаційним запитом в апарат ВР. Вони не подали декларації, мотивувавши відмову тим, що інформація про народних депутатів є конфіденційною, оскільки містить персональні дані", – пояснив "Комерсант-Україна" директор Центру політичних студій Віктор Таран.
На його думку, чиновники апарату порушили вимоги відразу двох законів: "Про доступ до публічної інформації" та "Про засади запобігання та протидії корупції".
"Мета нашого позову – змусити апарат ВР виконувати закони, які приймаються народними депутатами, а потім порушуються в самому парламенті", – зазначив Таран.
Слід зазначити, що це не перший позов про неправомірність дій апарату Верховної ради. Раніше Окружний адміністративний суд Києва зобов'язав апарат ВР надати громадянської мережі "Опора" копію штатного розкладу, що містить інформацію про структурні підрозділи апарату, назви посад, чисельність працівників і оклади по кожній посаді.
"Суд виніс рішення 12 липня, і сторона відповідача ще може подати апеляцію, – заявила координатор мережі Ольга Айвазовська. – Проте я впевнена, що за рішенням суду інформація по нашому запиту буде надана".
На думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, судові рішення можуть стати єдиним ефективним способом з боку громадськості змусити органи влади виконувати закон.
"Проте одних позовів громадських організацій мало: необхідно, щоб від органів влади інформацію вимагали і політики, і народні депутати, і пересічні громадяни", – вважає експерт.
Нагадаємо, раніше журналісти намагалися отримати інформацію про розмір зарплати спікера Верховної Ради, однак у апараті ВР заявили, що така інформація є конфіденційною.