У підсумкових документах Собору йдеться, зокрема, про необхідність зміни юридичного статусу УПЦ МП, яка є самокерованою частиною РПЦ: "Члени собору відзначають необхідність отримання Українською православною церквою як релігійним об'єднанням статусу юридичної особи". – пише "КоммерсантЪ-Украина".
Слід зазначити, що, згідно із законом "Про свободу совісті та релігійні організації", такий статус можуть отримати лише окремі релігійні громади, управління і центри, монастирі, братства, місіонерські товариства, духовні навчальні заклади. Водночас, релігійні об'єднання, що включають зазначені організації, отримати статус юридичної особи не можуть. Внаслідок цього УПЦ МП не може брати участь у майнових відносинах.
В УПЦ МП пропозицію РПЦ підтримують. За словами глави інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП протоієрея Георгія Коваленка, статус юридичної особи необхідний для формування загальноцерковного бюджету, реалізації деяких проектів, ефективного розподілу коштів між багатими і бідними парафіями, фінансування притулків і будинків престарілих, а також інших видів соціальних ініціатив церкви.
Крім цього, отримання статусу юридичної особи дозволить уникнути внутрішньоцерковних конфліктів, що виникають при переході священика з однієї конфесії в іншу. "У деяких випадках священики забирали собі всі документи і печатка. Таким чином, храм ставав практично власністю цих священиків, а не церкви. У разі наданняУПЦ МП статусу юридичної особи священик зможе лише сам перейти під іншу юрисдикцію, а храм залишиться у власності церкви" , – пояснив Коваленко. За його словами, нововведення "підтвердить існуючу внутрішньоцерковну вертикаль": "Зараз будь-який храм або громада володіють таким же юридичним статусом, як Київська митрополія, що, звичайно ж, неприродно".
В УПЦ МП також пояснили, що статус юридичної особи не змінить систему оподаткування церкви, яка зараз не платить податки з доходів, одержуваних безпосередньо від церковної діяльності (продаж свічок та духовної літератури, доходи від вінчань, хрещень та відспівувань). Водночас, слід зазначити, що оподаткуванню підлягають зарплати священнослужителів, які працюють на оплачуваних єпархіями посадах, доходи з підприємницької діяльності або з продажу книг світського змісту.
У країнах колишнього СРСР існує різна практика юридичних взаємовідносин між церквою і державою. Наприклад, у РПЦ і українських православних церквах ситуація така ж, як і в УПЦ МП зараз. Разом з тим Естонська православна церква Московського патріархату і Естонська апостольська православна церква Константинопольського патріархату є окремими юридичними особами, як і Грузинська православна церква.
Щоб надати УПЦ МП статус юридичної особи, необхідно внести зміни в чинне законодавство.
У парламентському комітеті з питань культури і духовності з обережністю ставляться до цієї перспективи.
"По-перше, дивно, що така пропозиція виходить від Москви. По-друге, статус юридичної особи потрібен тим, хто веде підприємницьку чи господарську діяльність, а не всієї церкви. А якщо вже і міняти щось, то не на користь однієї церкви, а в інтересах всіх віруючих України ", – вважає член комітету Верховної ради з питань культури і духовності народний депутат Олександр Бригинець (" Батьківщина ").