FPV-дрони, штучний інтелект та інші технології докорінно змінили природу сучасної війни. Чим характерний вибуховий розвиток ринку оборонних інновацій в Україні з початком повномасштабної війни?
Стрімке зростання ринку оборонних технологій
Повномасштабна російсько-українська війна від самого початку стала поштовхом до всеохопних змін. Її вплив позначився не тільки на глобальній і регіональній геополітичній ситуації, а й на всіх без винятку галузях економіки.
Серед тих, хто зазнав найбільших перетворень, — галузь інформаційних технологій. Український IT-сектор і до 2022 року був серед лідерів за темпами зростання, а з початком повномасштабного вторгнення помітно виокремилася його гілка — defence tech (оборонні технології). Це сукупність інноваційних технологій, що їх використовують безпосередньо в зоні ведення бойових дій та за її межами (наприклад, розмінування, кібербезпека).
За даними DataDriven, український ринок оборонних технологій за 2023 рік зріс більш ніж удвічі до $400 млн. Нині в Україні діють понад 300 defence tech компаній, найбільшими сегментами ринку є безпілотники (19 %), робототехніка (13 %), штучний інтелект (13 %). Загалом український внутрішній оборонний ринок у 2024 році досягне приблизно $5 млрд.
Сектором оборонних технологій, що розвивається найбільш динамічно, є виробництво безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Значні державні інвестиції сприяли збільшенню обсягів виробництва дронів у понад 100 разів за 2023 рік. На літо 2024 року 96 % БпЛА, які придбала держава, виготовлено в Україні. За стратегією Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, у 2024 році в Україні має бути вироблено один мільйон FPV-дронів і два мільйони дронів усіх типів загалом.
Вагому роль у розвитку сектору відіграють так звані фінансові інкубатори. Найбільший серед них — Brave1, кластер для розвитку військових технологій в Україні, заснований урядом у 2023 році. Минулого року він профінансував defence tech компанії на суму $3,7 млн, а 2024-го заплановано $39 млн інвестицій. Завдяки коштам Brave1 успішно реалізовано проєкти Roboneers (виробництво наземних роботизованих платформ), Kvertus (системи радіоелектронної боротьби), FoxFour (штучний інтелект для дронів) та інші.
Серед приватних акселераторів виокремлюються D3, Freedom Fund і Green Flag Ventures. Найбільше їх цікавлять сегменти БпЛА, РЕБ, робототехніка із ШІ, кібербезпека й розмінування. Але фонди інвестують також в інші технології з потенціалом зростання.
Рушії розвитку й проблеми ринку
DataDriven виокремлюють кілька чинників, що сприяли швидкому зростанню ринку defence tech.
- Стратегічна потреба: повномасштабна війна призвела до необхідності швидко модернізувати український військово-промисловий комплекс (ВПК).
- Державна підтримка й витрати на оборону: фінансування оборонної галузі, зокрема оборонних технологій, стало пріоритетом для уряду.
- Сприятливе середовище: низка інвестиційних програм, фондів, поява потрібних ресурсів і попиту сприяли появі сотень нових виробників.
- Доступ до фінансування: приватне, державне й донорське фінансування стало значно доступнішим для defence tech стартапів.
Однак є кілька обмежувальних факторів.
- Ринкові обмеження: заборона на експорт оборонної продукції обмежує попит величиною державного замовлення. Це стримує розвиток галузі, адже компанії не мають змоги продавати надлишок вироблених товарів за кордон.
- Немає довгострокових планів: оскільки державне замовлення обмежується короткостроковими контрактами, виробники не можуть планувати свою діяльність на прийдешні роки.
- Доступ до кваліфікованої робочої сили: знання в defence tech нині має незначна кількість спеціалістів, часто не захищених від мобілізації.
Серйозним викликом для компаній defence tech невдовзі може стати намагання держави впроваджувати стандарти у сфері оборонних технологій. Нині саме відсутність жорсткого регулювання — головний стимул для розвитку ринку, й уряду варто обережно підходити до спроб накладати обмеження.
Державне регулювання defence tech
Нині державне регулювання щодо оборонних закупівель здійснюють три міністерства:
- Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості — відповідальне за планування закупівель;
- Міністерство оборони — відповідальне за використання продукції;
- Міністерство цифрової трансформації — відповідальне за технологічні проєкти, наприклад за «Армію дронів».
Під управлінням Міністерства оборони діє «Агенція оборонних закупівель», що укладає угоди з виробниками оборонної продукції. Від 1 січня 2024 року через неї проходять усі закупівлі Міноборони. На 2024 рік Агенція уклала договори на $5,8 млрд.
Аналітики DataDriven вважають згадані експортні обмеження найбільшою проблемою для українського defence tech. Міноборони аргументує їхню доцільність двома причинами: по-перше, продані за кордон товари можуть опинитися в руках сил, ворожих до України, по-друге, українські виробники поки що не мають змоги виробляти «експортну версію» своєї продукції, що могла б захистити оригінальні технології від копіювання.
Негативним наслідком є втрата можливостей від виходу на міжнародний ринок. Це стимулює інвесторів обходити чинні обмеження, наприклад через реєстрацію продуктів за кордоном. Відповідно, Україна втрачає інвестиції, а виробництво може поступово переїхати в інші країни.
Майбутнє defence tech
Попри низку обмежувальних чинників, на український defence tech очікує швидкий розвиток протягом наступних років. Поки триває повномасштабна російська агресія, Кабмін і далі нарощуватиме фінансування технологій. Кінцевою метою мають стати самодостатність оборонної промисловості в контексті технологій і незалежність від експорту.
У разі зупинки бойових дій і відновлення експорту Україна стане одним з лідерів світового defence tech. Запорукою цього буде відсутність жорсткого державного регулювання й податкового навантаження на виробників оборонних технологій. Український бізнес навіть під час повномасштабної війни показує, що за умов свободи підприємництва здатний досягати світового лідерства.