Це витікає з рішення КС, прийнятим за поданням Верховного суду, яке було обнародуване у вівторок, 21 червня.
Верховний суд просив визнати неконституційними положення закону про ВРЮ, згідно з якими засідання Ради вважаються повноважними, якщо на ньому присутня більшість членів Ради від його конституційного складу; для здійснення своїх повноважень ВРЮ може вимагати копії судових справ, розгляд яких не завершений; повторна непоява на засідання ВРЮ судді, який оскаржить рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, є основою для розгляду справи в його відсутність.
У поданні Верховного суду також піднімалося питання про конституційність положення закону про недопущення зловживань правом на оскарження, згідно з яким член ВРЮ, який поставив питання про звільнення з посади судді, не бере участь в голосуванні при ухваленні рішення.
Верховний суд просив визнати неконституційним п. 1 ч. 5 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з яким не допускається забезпечення позову шляхом припинення дії актів Верховної Ради, президента України, ВРЮ і встановлення для цих органів заборони на здійснення певних дій.
Свою позицію відносно вказаних положень Верховний суд обґрунтовував тим, що ними, на його думку, розширені повноваження ВРЮ. Зокрема, Верховний суд вважає, що Раді надана можливість чинити вплив на суддів при здійсненні ними правосуддя, що звужує гарантії самостійності і незалежності суддів. Крім того, на думку автора представлення, вказані положення обмежують конституційне право осіб на судовий захист.
КС визнав конституційним положення закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з недопущення зловживання правом на оскарження», а також положення Кодексу адміністративного судочинства України, яким заборонено забезпечення позову шляхом припинення дії актів Верховної Ради і президента України.