Інколи скидається на те, що український прем’єр належить до адептів цього руху, але серйозно сприймає його настанови. «Пакращення» по-азаровськи має ось який вигляд: за півтора року в Україні народжуваність перевищить вимирання, бо, мовляв, уряд заохочує приводити на світ дітей і водночас розвиває медицину, яка має спинити високу смертність. Казковий оптимізм, коли враховувати, що, за прогнозами демографів, які зважають на сьогоднішні тенденції та реалії, до 2050 року населення України не перевищуватиме 30 млн.
Проблему доступного житла Микола Азаров вирішує в стилі Марії-Антуанетти, яка радила тим, хто не має хліба, їсти тістечка: нехай громадяни, неспроможні придбати квартиру в столиці, купують її в Миколаєві, де вона вдвічі дешевша. Повз прем’єрську «арифметику» якось пройшов той факт, що київська зарплата – це теж дві тамтешні. Що ж до харчових продуктів, то тут в очільника правлячого кабінету особливий дар знаходити дешеві овочі й хліб, який, за його словами, за жодних обставин не дорожчатиме. Водночас віце-прем’єр Сергій Тігіпко заявляє, що підстави для зростання цін є і доволі істотні. І кому ж, як не Миколі Азарову, знати, коли настане довгоочікуване й остаточне «пакращення»: «…років через 10 ми побачимо зовсім іншу країну». Звісно ж, інша, себто ліпша, країна можлива за умови, що не перешкоджатимуть кляті «папєрєднікі».