Справді, українська влада розчарована, що з першої спроби не взяла однофракційної більшості в парламенті. Опозиція невдоволена процесом підрахунку голосів у багатьох одномандатних округах, де вона з очевидністю перемагала. А що ж доброго? На думку іншого польського депутата, члена групи Європейської народної партії Павела Залевського, позитивним є те, що українське суспільство зберегло своє право на плюралізм, що опозиція довела свою конкурентоспроможність і що концентрація влади в руках правлячої партії не є абсолютною.
У залі засідань, де обговорювали результати роботи місії спостерігачів від Європейського парламенту на українських виборах, зібралося не так багато людей, – може, зо два десятки. «Ті, хто безпосередньо цікавиться подіями в країні або ж були спостерігачами», – прокоментував один з адміністраторів Європарламенту.
15 депутатів, які працювали в Украні 26–29 жовтня, заслухали проміжну доповідь голови місії, польського парламентарія із групи Європейських консерваторів і реформістів Павела Коваля, висловили власні зауваження й розповіли про помічені факти.
«Це ще не остаточні висновки, – наголосив керівник делегації. – Ми дочекаємося кінцевих результатів підрахунків, дізнаємося дати додаткових виборів у кількох округах, а також ознайомимося з висновками інших місій спостерігачів. Після цього буде оприлюднено наші фінальні висновки».
Читайте також: «Регіонали» в Парижі звинувачують міжнародних спотерігачів у злочинах
Павел Коваль дещо змінив тон порівняно з першими своїми зауваженнями наступного дня після виборів, які здивували багатьох його колег. Тоді керівник місії Європейського парламенту сказав, що загалом усе відбувалося добре, без великих порушень. Нині, через 10 днів, коли в кількох одномандатних округах досі не відомі остаточні переможці, він себе поправив: «Початковий підрахунок (голосів на виборах. – Ред.) відбувався нормально, але те, що сталося на пізнішому етапі, викликає великий сумнів». І додав: «Те, що ми все ще очікуємо на результати, свідчить, що справи не такі, якими мали бути».
Видається, що Павел Коваль поділяє дуже поширену сьогодні у брюссельських кулуарах позицію: Україну не варто надміру бити по руках і виштовхувати в обійми Москви. «Знаючи внутрішню політичну ситуацію в державі, було б наївністю або невіглаством сподіватися на цілковиту відповідність демократичним стандартам», – заявив у розмові з Тижнем інший польський депутат Європарламенту, вже згаданий нами Павел Залевський.
«На вигляд Україна подібна до європейських демократичних країн, – вважає він. – Однак зміст і логіка системи відрізняються від того, що прийнято в Євросоюзі. Метою політичних партій є не стільки репрезентування прагнень виборців, скільки захист тих чи тих економічних інтересів. Суди є продажними й залежать від виконавчої влади. Робота в державних установах служить побудові приватних статків, а не громадянам. Не випадково в уряді так багато олігархів. Попри те, величезним активом України є люди. Це вони репрезентують прагнення народу. Саме їм, а не корумпованим партіям ми винні. На жаль, у Брюсселі та багатьох столицях ЄС дослухаються до вкорінених в олігархічну систему політиків. Поводячись так, ми підтримуємо корумповані політичні структури, а не українців. Сприяємо закриттю політичної системи».
Спостерігачі, які брали участь у засіданні Комітету з питань закордонних справ Європарламенту, переважно висловлювалися аналогічним тоном. «Європарламент має чітко продемонструвати Україні готовність допомогти в підготовці до наступних виборів», – наголосив німецький представник групи Європейської народної партії Міхаель Галлер. «Ми мусимо підтримувати український народ, а не його владу», – зауважив румунський депутат Адріан Северін. «Варто ві-докремити процес виборів від тривалого співробітництва», – проголосила шведський парламентарій Анна-Марія Корацца-Більдт.
Зрештою, проміжним лейт-мотивом місії справедливо буде вважати фразу про радощі від розчарування. Польський соціаліст Марек Сівець добре вловив той настрій, що домінує стосовно України на Заході. Плюралізм урятовано, виборець помудрішав і подорослішав. Влада, щоправда, корумпована й недемократична, але перспектива усунути її за кілька років демократичним шляхом цілком реальна. Звідси – обережний оптимізм, що радикально не збігається з обуреними настроями в Україні. «Від Києва чекали гіршого, – відверто зізнався Тижню в приватній розмові один із французьких дипломатів. – Час, а також логіка історичного розвитку працюють на вас. Майте лишень трохи терпіння й послідовності у відстоюванні власних прав та свобод».