У Німеччині вже кілька років звучать заяви про створення найбільшої армії в Європі. До 2029 року щорічні витрати на Бундесвер зростуть до 162 мільярдів євро, а інвестиції у військову інфраструктуру становитимуть десятки мільярдів доларів. Однак зараз міністр оборони Німеччини зіштовхується з перешкодами перед тисячами оборонних проєктів, які він повинен зрушити з мертвої точки.
Так, згідно з дослідженням WELT AM SONNTAG, лише до 2035 року Бундесверу знадобиться ще майже 350 основних бойових танків Leopard 2, понад 700 бойових машин піхоти Puma, до 5 000 бронетранспортерів Boxer — це більш ніж десятикратне збільшення запасів, перелічених в останньому звіті про озброєння. Пісторіус нещодавно представив ці цифри оборонним політикам ЄС, що свідчить, що вже існують поточні контракти на постачання, які порівняно легко продовжити.
Однак нові контракти складніші — і, як зазначають німецькі медіа, планування відстає від графіка. Хоча міністерство знає про вимоги НАТО з весни 2024 року, воно все ще «працює над планом закупівель танків, підводних човнів, безпілотників і винищувачів», як сказав Пісторіус в інтерв’ю Financial Times на початку цього тижня.
Видання Die Welt пише, що німецьким міністром, схоже, керує страх перед провалами в оборонній сфері. «У будь-якому випадку, він проводить підготовку у плані комунікації і вже намагається перекласти відповідальність за будь-які невдачі на оборонні компанії. У FT Пісторіус закликав виробників припинити скаржитися і збільшити виробництво. “Більше немає причин скаржитися, — сказав він. — Промисловість добре знає, що тепер на ній лежить відповідальність за виконання зобов’язань”», — йдеться у матеріалі.
Хоча насправді відповідальність не лише на промисловості, а й на політиках. Німецькі медіа, як приклад, наводять проєкт Fregatte 126, який має стати найсучаснішим бойовим кораблем ВМС країни. Було замовлено шість одиниць на суму близько дев’яти мільярдів євро, однак на початку червня міністерство поінформувало Бундестаг про значні затримки та фінансові труднощі головного підрядника — верфі Damen Naval з Нідерландів, яка будує кораблі разом із трьома німецькими заводами. Тож тепер Німеччина та Нідерланди планують до кінця 2025 року «провести комплексне коригування контракту».
Пісторіус успадкував цей проєкт, але у 2024 році збільшив його ще на два кораблі — і тепер виступає в ролі антикризового менеджера. Його девіз — не зупинятися на досягнутому. Всередині коаліції це викликає суперечки. «Я маю серйозні застереження щодо продовження проєкту F126. Потрібен альтернативний план закупівлі фрегатів, і це має стати справою особистої уваги керівництва в Бендлерблоці», — каже Бастіан Ернст (ХДС), експерт з питань флоту фракції ХДС/ХСС. В іншому випадку загрожує «фінансове фіаско».
Схожа ситуація склалася з іншим багатомільярдним проєктом — цифровізацією наземних операцій. Після того як видання WELT у вересні 2023 року розкрило, що замовлені цифрові радіостанції для 34 000 транспортних засобів сухопутних військ не можна встановити, Пісторіус висловив своє «велике роздратування» — і пообіцяв «виправити те, що ще можна виправити».
Наразі статус цього проєкту, як повідомляють німецькі медіа, перебуває під інформаційною забороною — що навряд чи свідчить про його успішне «лікування». Такою ж непростою є ситуація зі закупівлею ракети-носій Puls та заміною бронетранспортерів Fuchs на фінську систему Patria. Є затримки і з системою протиповітряної оборони Skyranger.
До того, у Німеччині зараз оперативно намагаються знайти громадські місця, які можна швидко і дешево перетворити на укриття. З близько 2 000 бункерів і бомбосховищ, що діяли під час Холодної війни, залишилося лише 580, в яких може розміститися 480 000 людей, або піввідсотка населення Німеччини, — хоча навіть ця цифра значною мірою є теоретичною.
Втім, аналітики зазначають, що уряд лише починає визначати, як мають виглядати ці укриття, пише видання The Wall Street Journal. «Уряд повинен визначити, яку саме загрозу він вважає реальною. І друге — що потрібно захистити від цієї загрози. На жодне з цих питань наразі не було надано відповіді», — сказав керівник Центру досліджень ризиків при Університеті Бундесверу в Мюнхені Норберт Геббекен.