Олексій Бежевець адвокат, ветеран російсько-української війни, заступник голови "Корпусу захисників Революції Гідності

Роспаспортизація українців: як протидіяти?

21 Червня 2019, 12:00

Відповідно до Конституції РФ (ст.61), остання гарантує своїм громадянам захист та покровительство поза її територією. А наявність іншого громадянства у російського громадянина не впливає на його статус у стосунках з РФ.

 

Чи є такі дії Росії агресивними щодо України? Так.

 

Чи загрожують вони національній безпеці України? Так, і загроза є серйозною.

 

На наших очах розпочинається черговий етап гібридного завоювання українських земель, посягання на наш суверенітет та наступ на незалежність.


Що може протиставити Україна цим агресивним діям?

 

Нічого не робити. В інформаційному просторі є думка, що такі дії РФ є нікчемними. Нібито вони не мають правових наслідків, ніяк не впливають на українських громадян. Проте, подібні диверсії Росія вже робила у Придністров’ї, Грузії, були спроби у країнах Балтії. І питання тут не про правову сторону, а про реальні наслідки таких дій. Цей процес пройде тихо і непомітно, однак, зрештою, потягне за собою втрату наших територій та громадян. І, попри невизнання світом, факт залишиться фактом – Україна отримає сіру зону, державу в державі, яка загрожуватиме стабільності всього регіону та зробить нас непривабливим та небезпечним партнером та союзником.

 

Читайте також: Нові громадяни. Кому потрібен український паспорт

 

Позбавляти українського громадянства. Можливо, але є нюанси. По-перше, такі дії будуть суперечити міжнародним правовим нормам, конвенціям та загалом принципам, які склалися у царині прав людини. Для цивілізованої країни, інтегрованої до системи світового правопорядку, це неприйнятно. По-друге, а що ми, як держава і нація, виграємо від такої дії? Чи спонукаємо власних громадян уникати набуття громадянства РФ? Чи, можливо, вплинемо на дії РФ? Навряд. Тож, це не вихід.

 

Лобіювати міжнародні санкції для Росії. Безумовно, так, і їх необхідно постійно розширювати. Це робота для наших дипломатів та друзів України за кордоном. А от чи цього достатньо, щоб зупинити агресора? 5 років війни показали, що ні.

 

Впровадити наслідки добровільного набуття громадянства держави-агресора. Прямо впливати на агресивні дії Росії (заборонити видавати російські паспорти українським громадянами) ми, вочевидь, не можемо. Отже, необхідно створити такі механізми протидії роспаспортизації, які будуть робити набуття російського громадянства вкрай непривабливим для українців, де б вони не знаходились. А наслідки такої протидії – незручними для Російської Федерації.


 

Що конкретно пропонується?

 

Позбавлення прав громадян України, які добровільно набувають громадянства РФ. Це стосується прав займати будь-які державні та виборчі посади, а також позбавлення права голосу на виборах до представницьких органів усіх рівнів. Відповідні зміни на законодавчому рівні слід вносити до  законів про державну службу, про вибори, про соціальне та пенсійне забезпечення тощо. У поданому ще в 2017 році комплексному законопроекті Сергія Мельничука (на голосування не виносився) такі зміни виписані. Тож основу вже закладено, є з чим працювати.

 

Читайте також: За російським аусвайсом

 

При цьому необхідно налаштувати систему моніторингу добровільного набуття громадянства РФ (спершу, на кшталт механізму ресурсу «Миротворець»), а згодом покласти цю функцію на державний орган (наприклад, СБУ або Державну міграційну службу). Так, це не просто, проте можливо – розробити критерії, запустити механізми.

 

Але що робити з «добровільністю» набуття громадянства РФ? Адже громадянство може набуватися за різних обставин (народження дитини, наприклад).  У такому випадку підлягає оцінці лише та ситуація, коли особа виявляє свою волю і здійснює ряд дій (підписує і подає документи тощо) для отримання громадянства РФ. У разі, коли відповідні норми РФ передбачають для отримання громадянства вчинення певних дій, після чого особа отримує громадянство РФ, вважається, що вона ці дії вчинила добровільно.

 

Ми виходимо з того, що дія закону в часі має бути спрямована тільки на правовідносини, що виникають після його вступу в силу. Тобто, врегульовувати лише ті ситуації, коли українець отримує російський паспорт вже після набуття чинності відповідними нормами українського законодавства.

 

Встановити адміністративну відповідальність за набуття громадянином України громадянства країни-агресора. Відповідні зміни слід внести у Кодекс України про адміністративні правопорушення. Розглянути можливість в санкціях передбачити позбавлення права на пенсії та інші соціальні виплати (у порядку конфіскації). А спеціальною підставою для звільнення від адміністративної відповідальності передбачити добровільний вихід з російського громадянства. При цьому бажано, щоб це відбувалося публічно і принизливо для агресора (згадайте ситуацію з переходом на український бік найманки російських НЗФ на Донбасі Світлани Дрюк, «начальника штабу танкового батальйону ДНР», про яку росіяни на той момент вже навіть зняли пропагандивний фільм). Щоб люди не були заручниками органів влади РФ, передбачити можливість зробити декларативну заяву про вихід, і в подальшому не вчиняти будь-яких дій, які випливають із громадянства РФ. Якщо ж особа набуде громадянства РФ повторно, вже будучи звільненою від адміністративної відповідальності, для цих випадків передбачити кримінальну відповідальність.

 

Допомогти припинити громадянство РФ. Виробити та реалізувати комплекс правових, соціальних та економічних заходів, які будуть стимулювати осіб, які на дату набуття чинності відповідними змінами до законодавства вже мають громадянство РФ, відмовитись від громадянства РФ максимально просто і без негативних для себе наслідків. Наприклад, запровадити сервіс безоплатної правової допомоги щодо оформлення відповідних заяв про вихід з громадянства РФ – зробити його зручним та доступним дистанційно. Також, з залученням громадськості реалізувати низку матеріальних та нематеріальних заохочень для осіб, які відмовляються від громадянства РФ – через систему партнерських сервісів, знижок на товари/роботи/послуги тощо.

 

 

Які практичні кроки можливо здійснити вже зараз?

 

Моніторинг. Почати з громадського, паралельно розробляючи та запускаючи державний. Системно висвітлювати ці активності. Інформаційні меседжі наразі є не менш важливими, ніж нормативні акти. Українці, де б вони не були, мають розуміти, що нічого хорошого російське громадянство їм не принесе.

 

Законопроекти. Прийняти в другому читанні проекти законів України, які вже були прийняті в першому читанні ще у 2009 році: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за приховування факту перебування у громадянстві іншої держави або набуття такого громадянства)» (№ 3102 від 11 вересня 2008 року) та «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» (щодо усунення колізій, які дозволяють подвійне громадянство)» (№ 2752 від 5 вересня 2008 року).

 

Законотворчість – процес довгий і клопіткий. Але наразі вже є два законопроекти, прийняті у першому читанні. І хоч їх остаточне прийняття  – не панацея, однак правильні посили суспільству разом з реальними правовими нормами будуть на користь України у цій ситуації.

 

Важливо також консолідувати усі конструктивні та проукраїнські напрацювання з раніше поданих восьми законопроектів з питань громадянства, які наразі перебувають в комітетах ВРУ. А також врахувати викладені вище пропозиції та, об’єднавши зусилля авторів, розробити і прийняти закон, який врегулює порушені питання.

"