В старших класах українських шкіл вивчають забагато предметів. Про це нещодавно заявив Дмитро Табачник. Мовляв, у 11-х класах вивчають 12–18 дисциплін, а треба – 8–9, «як це робиться у європейських країнах та буде на пострадянському просторі». Європейських прикладів міністр, щоправда, не навів, але зауважив, що в Росії така реформа вже триває.
В нинішній Росії справді провадяться спроби скоротити кількість предметів, які вивчають тамтешні старшокласники, але це спричиняє палкі дискусії. Цьогоріч, скажімо, резонансу набув проект нових стандартів навчання в старших класах.
Зауважимо, що в проекті настирливо повторюються заклики організувати навчання підлітків так, щоб забезпечити з боку останніх всебічну «готовність до захисту Батьківщини» та відсіч «фальсифікаціям історії Росії на шкоду її національним інтересам».
Водночас нова концепція не дуже-то скерована на отримання знань як таких. Так, предметів, обов'язкових до вивчення, російська концепція передбачає аж ніяк не 8–9, а 16. Але хитрість у тому, що з них обов'язковими мають бути лише три. Але які? Напівмілітарні «Основи безпеки життєдіяльності», фізкультура та цілком ідеологічний предмет «Росія у світі». Як відверто заявлено в концепції, саме він і покликаний «формувати погляд на світ» з погляду «національних інтересів Росії».
Ще один предмет учень обирає собі як обов'язковий до поглибленого вивчення. Теоретично ідея добра: така собі профпідготовка, починаючи з дев'ятого класу. Разом із тим, на практиці такий підхід означатиме занадто раннє (як вважає чимало російських академічних світил) відсікання тих дисциплін, які дають нормальний багаж знань про світ.
На це ж працює і об'єднання всіх інших дисциплін у шість блоків, із кожного з яких учень може обрати максимум два предмети. Тобто вивчати одночасно алгебру, геометрію та інформатику, або, скажімо, російську мову, історію та суспільствознавство не вийде. От і готуйся тут стати математиком чи журналістом.
Найбільший фурор мала публічна заява головного творця концепції, генерального директора російського видавництва «Просвещение» Алєксандра Кондакова: «Для будь-якої держави виховання громадянина і патріота своєї країни є головним завданням, воно важливіше за математику чи фізику. Фізику можна вивчити потім…»
Тимчасом необхідність покращувати так звані загальні знання – це не вигадка високочолих академіків. Ще два місяці тому Всеросійський центр дослідження громадської думки провів дослідження, результати якого вразили фахівців. Виявилось, 32% росіян вірять у те, що Сонце обертається довкола Землі, 46% – що антибіотики вбивають віруси, а 29% – що первісні люди жили одночасно з динозаврами. Яку «фізику» можуть «вивчити потім» такі громадяни, питання риторичне.
Унизці найскандальніших пунктів дослідження засвідчило поступове збільшення кількості невігласів. Так, у те, що Сонце обертається навколо Землі, 2007 року вірило лише 28% росіян.
Така катастрофічна ситуація з найпростішими знаннями якнайяскравіше підтверджує, що пострадянська школа потребує нагальних реформ. Але так само очевидно, що реформи в бік примітивного скорочення «загальної» освіти на користь «спеціалізованої» ситуацію лише погіршать. І тут, начебто, саме час відповідним українським структурам та їхнім керівникам повчитися на чужих помилках. Але ми натомість чуємо, що і в нас «реформи» рухатимуться тим самим шляхом, що й у Росії.
Найцікавіше, що міністр Табачник ще 7 вересня того року високо оцінив наведені спроби російських реформ. Сталося це в Російському центрі в Києві під час зустрічі з гендиректором видавництва «Просвещение» Кондаковим. Тим самим, який точно знає, що російські «національні інтереси» для школярів важливіші, ніж якісь там фізика з математикою. Важко позбутись відчуття, що тут і варто шукати відповідь на запитання, хто насправді є автором «реформ» Дмитра Табачника. І до чого ці реформи призведуть.