У Македонії під час референдуму 30 вересня громадянам країни поставили питання руба: "Чи підтримуєте ви вступ в ЄС і НАТО, погоджуючись з договором між Македонією та Грецією?". Так, договір, про який йдеться у цьому питанні, – це так звана Преспанська угода щодо перейменування Македонії в "Республіку Північна Македонія". Саме про це у червні домовилися македонський прем'єр-міністр Зоран Заєв і його грецький колега Алексіс Ціпрас. Отже, у разі схвалення нової назви країни 27-річна суперечка між Афінами і Скоп'є нарешті завершиться. Відповідні конституційні зміни відкриють македонцям шлях до вступу в ЄС і НАТО, який раніше блокувала Греція, оскільки у її складі є область з однойменною назвою.
Та не так сталося, як гадалося. Остаточна явка склала лише 36,84%, що є дуже далеким показником від необхідних 50%. На даному тлі факт про те, що 91, 33% виборців виступили за зміну назви країни, залишився поза увагою. Попри те, що референдум мав консультативний характер, і долю країни має вирішити парламент, результати голосування не могли не розчарувати.
У свою чергу, парламент Македонії все ще здатен виправити ситуацію. Законодавці можуть схвалити угоду з Грецією двома третинами свого складу , тобто усього необхідно принаймні 80 голосів. Однак в опозиції достатньо сил і місць, щоб заблокувати відповідну зміну у конституції країни.
Тиждень.ua розповідає про перебіг історичного голосування для македонців.
Низька явка
Коаліція разом із партіями, які підтримали відповідну зміну у конституції, має 71 голос. Однак для ухвалення рішення необхідно як мінімум ще 9 голосів від опозиційної ВМРО-ДПМНЄ ("Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія македонської національної єдності", – Ред.). У свою чергу, ця партія заявила, що проголосує за зміни лише за умови, що на референдумі з'явиться понад 50% громадян.
Однак досягнути такого відсотку явки досить складно. Варто врахувати той факт, що значна частина македонців працює за кордоном та не має можливості голосувати.
Утім, уряд Заєва пообіцяв, що у разі провалу голосування в Македонії до кінця року відбудуться дострокові вибори.
Хто виступив проти?
По-перше, проти зміни назви країни виступають опозиціонери з ВМРО-ДПМНЄ на чолі з Християном Мікоскі та ультраправі. По-друге, сам президент країни Джорге Іванов відкрито заявив про свою відмову голосувати на референдумі, бо, за його словами, така угода шкодить македонській національної ідентичності та інтересам держави.
На думку лідера VMRO-DPMNE Мікоскі, угода з Грецією принижує гідність його країни. Позаяк прихильники опозиції та члени націоналістичних угрупувань влаштували у день референдуму невеликий пікет навпроти парламенту країни.
Так, учасники мітингу вбачають загрозу в ухваленні конституційних змін щодо зміни назви країни. За словами демонстрантів, їх об'єднало бажання "захистити свою національну ідентичність".
Російський слід
Найімовірніше, що європрагнення Македонії не так тривожать Росію, адже велика кількість македонців вже працюють у країнах ЄС, а ринок країни давно переповнений європейськими підприємствами. Однак Росія різко виступає проти будь-якого розширення НАТО. Варто згадати спробу держеревороту у Чорногорії восени 2016 року, у чому звинуватили РФ. Мета полягала у тому, щоб зірвати вже запланований вступ країни до НАТО.
У статті американського видання The New York Times йдеться про те, що напередодні референдуму у соцмережі Facebook щодня з'являлося "по 40 сторінок", які закликали македонців бойкотувати референдум. За словами західних дипломатів, подібні веб-сайти відповідають схемі кремлівського втручання у вибори інших країн. Оскільки македонці готувалися до найважливішого голосування в історії своєї країни, десятки сторінок у Facebook закликали виборців "спалити свої бюлетені". Саме у такий спосіб російські групи намагалися зменшити явку на голосуванні, яке могло привести країну на шлях до вступу в НАТО. Крім того, деякі веб-сайти навмисно створювали напруженість з етнічною албанською меншиною країни, викликаючи спогади про багаторічний збройний конфлікт у 2001 році між урядом та фракцією албанців.
Москва пустила чи не глибші корені й у політикум країни. Наприклад, партія "Єдина Македонія" – копія російської "Єдіной Россії", публічно поширює прокремлівські ідеї, у тому числі заяви філософа "русского міра" Алєксандра Дугіна щодо геополітичного проекту "Євразійскій саюз". Чи не найголовніший ідеолог Кремля з'явився в Македонії саме у той момент, коли суперечка з Грецією вийшла на більш серйозний рівень. Очікувано, що мотив візиту рашиста відповідав геостратегічним цілям Москви. Вплив Дугіна на македонців також проявляється через Сербію. Зокрема, він заснував так звану "Балканскую школу гєополітікі", яку очолив Лєонід Савін. На сайті цієї "організації" часто пропагувався бойкот майбутнього референдуму. Саме ці дві персони стали почесними гостями партії "Єдина Македонія" у березні 2018 року в Скоп'є.
Крім того, Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) виявив, що російський мільярдер Іван Саввіді, який проживає в Греції, фінансував масові протести в Македонії проти зміни назви країни. Так, розслідування показало, що олігарх перерахував опозиції в Македонії 300 тисяч євро. Кошти надійшли найактивнішим учасникам мітингу, а саме деяким політикам з опозиційних партій, членам радикальних організацій та ультрас футбольному клубу "Вардар", власником якого є ростовський бізнесмен Сєргєй Самсонєнко. Згодом один із затриманих демонстрантів зізнався, що група отримала готівку від Саввіді.
Також про російське втручання у референдум попереджав глава Пентагону Джеймс Меттіс. Він здійснив візит до Македонії через стурбованість, що РФ може вплинути на хід голосування. "Ті зловмисні дії, що Росія практикувала від Естонії до США, від України тепер і до Македонії, – вона завжди адаптувала свою тактику до конкретної ситуації і завжди робила це поза всяких моральних принципів", – сказав він напередодні візиту. Водночас він зазначив, що Москва використовує гроші та вплив, щоб штучно створити опозицію напередодні референдуму. "Вони перевели гроші, і вони також проводять більш широкі кампанії впливу. Ми повинні дати македонському народу самому прийняти рішення", – наголосив тоді очільник.