Коли Росія 23 липня обстріляла Одесу ракетами «Калібр», то вони ймовірно були випущені із корветів ВМС Росії «Буян-М», які з 2021 року перебувають в порту окупованого Севастополя. Як виглядає зі спільного розслідування німецьких видань Die Welt та Correctiv, росіяни могли оснастити ці корвети деталями із ФРН, які були поставлені у країну вже після запровадження санкцій ЄС. До оборудки причетні зареєстрована у Латвії компанія SIA Marine Systems, а також компанія Deutz AG з Кьольна та колишня компанія-ліцензіат Deutz у Китаї.
Як пише Die Welt, компанію SIA Marine Systems очолює директор на ім’я Ігор С. Згідно з дослідженням латвійського мовника Latvijas Radio, він є громадянином Росії. Принаймні донедавна його компанія використовувала склад площею 3000 м2 під Ригою і давно була активно залучена в бізнес з Росією. За даними, опублікованими на порталі Importgenius, компанія SIA Marine Systems в сотнях випадків значиться як експедитор двигунів німецьких компаній. Покупцем її товарів, у свою чергу, виступала компанія Marine Propulsion Systems Ltd. (MPS) в Санкт-Петербурзі, яка є постачальником ВМФ Росії. За збігом обставин чи ні, латвійська компанія одразу після заснування у 2006 році носила таку саму назву, як петербурзька. Особливо вибуховим, пише Die Welt, у цій ситуації є той факт, що через компанію MPS закуплялися німецькі деталі до двигунів, зокрема й до корветів «Буян-М», які обстрілювали Україну крилатими ракетами.
Тож, цілком можна припустити, що військово-морський флот Росії ховається за двома компаніями у Ризі і Санкт-Петербурзі. Журналісти, зокрема, зазначають, що в списках імпорту для компанії MPS 15 квітня 2019 року значиться поставка «тахометра для дизельних двигунів суден» від виробника з Баварії. Ця деталь призначена для корабельного проєкту №21631 судна № 639 і відповідає корвету Буян-М «Грайворон», який прийняли на озброєння 1 січня 2021 року.
Читайте також: Die Welt: Дивний атомний комплекс німців
Представник німецької компанії, з яким вдалося звʼязатися німецьким журналістам, заявив, що не знає нічого про кінцевого користувача. За його словами, він продавав деталі латвійській компанії Marine Systems, до 2011 року вони також співпрацювали із MPS у Санкт-Петербурзі. «Але потім співробітник тамтешньої компанії переїхав до Риги – і перевів відносини з клієнтами до Латвії», – пише Die Welt.
На своєму сайті компанія MPS представляється офіційним імпортером одного з найвідоміших німецьких виробників двигунів: Deutz AG. Тож продукцію цієї компанії також можна знайти у списку імпорту. Так, 15 квітня 2019 року Deutz AG поставила 380-кіловатний дизельний двигун для корабельного проєкту 21631, судна № 639 через експедитора – компанію Marine Systems у Латвії. Ці дані відповідають даним по корвету «Грайворон». Журналісти зазначають, що у близько 40 випадках зі списку російського імпорту з 2018 року до січня 2021 року товари компанії Deutz значилися як такі, які можуть бути віднесені до проєктних номерів кораблів ВМС РФ. Йдеться про ущільнювачі, пружини стиснення та маленькі двигуни.
Журналісти зуміли взяти коментар і у представників Deutz, і в представників латвійської компанії Marine Systems. І ті, і ті запевняють, що дотримувалися усіх законів. У Deutz стверджують, що завжди отримували усі сертифікати про цивільне використання своєї продукції. Marine Systems у свою чергу заявила, що всі компанії знали про кінцевого покупця – компанію MPS у Санкт-Петербурзі. Оскільки ж компанія не була в жодному санкційному списку до повномасштабного нападу Росії на Україну 24 лютого 2022 року, то в Marine Systems зазначають, що не порушили жодного закону. Натомість у Deutz AG поки вивчають результати розслідування німецьких журналістів Correctiv та Die Welt, які вказують, що деталі цієї компанії використовувалися для оснащення суден із проєкту ВМС РФ 21630.
Читайте також: Die Welt: Глибокі корені гніву України на Німеччину
Окрім цих даних, журналісти вказують на іншу, більш очевидну, ознаку того, що російський ВМФ використовує німецькі технології. Зокрема, через деталі виробництва китайської компанії Henan. Вона постачала двигуни типу CHD622 для російських корветів «Буян-М», які презентувала як власну розробку. «Згідно з технічними характеристиками очевидно споріднений, але трохи менший двигун CHD620 є практично ідентичним із двигуном TBD620, розробленим Deutz», – пише Die Welt. Водночас сама німецька компанія визнає, що попри те, що термін дії ліцензії закінчився у 2009 році, китайська компанія Henan може продовжувати використовувати її, тільки без вказування назви Deutz і таким чином використовувати німецьке ноу-хау для своїх власних двигунів. Однак як виглядає із повідомлень у російській пресі, китайські двигуни все ж виявилися не зовсім точною копією німецьких, бо часто ламалися.
«Цілком можливо, що принаймні деталі, які постачалися з Німеччини, були продуктами суто цивільного характеру, які не підпадали під обмеження щодо подвійного використання та експорт яких був дозволений, незважаючи на ембарго. Тим не менш, для самих російських військових справа здалася настільки делікатною, що вони вважали за краще сховатися за двома приватними компаніями», – підсумовує Die Welt роботу двох компаній – Marine Systems у Ризі та MPS у Санкт-Петербурзі. Важливо також те, що після початку повномасштабного вторгнення Marine Systems фактично більше не веде діяльності. В компанії підтвердили, що понад 90% її працівників було звільнено, що лише доводить, що діяльність цієї компанії була зорієнтована на постачання деталей РФ.